Жінок, які втратили чоловіків на війні, у Хмельницькому вчать жити далі

Заходи з психосоціальної підтримки у Хмельницькому волонтери обласної організації Товариства Червоного Хреста України проводять вже скоро майже рік. В умовах війни такі заходи є важливими як для дітей, так і для дорослих, на долю яких випали випробування, до яких вони не були готові.

Напрямок «Психосоціальна підтримка» на території Хмельницької області почали реалізовувати в червні 2022 року за підтримки Данського Червоного Хреста. Почавши з роботи з дітьми, з часом додали заходи також для дорослих.

Один з нових напрямків «Психосоціальної підтримки» у Хмельницькому – заходи, які проводять для жінок, котрі втратили на війні чоловіків або давно не мають про них звісток.

Про свої враження від одного з таких заходів розповіла хмельничанка Оксана, чоловік якої загинув менше, ніж пів року тому.

Те, як жінка повертала додому тіло чоловіка Олександра – окрема історія. Їй довелося пройти всі кола пекла, просити про допомогу волонтерів та Хмельницького міського голову, аби загиблий захисник знайшов спокій на рідній землі та був похований з усіма почестями.

Всі ці випробування залишили свій слід у душі жінки, котра, тепер вже сама, виховує двох неповнолітніх дітей. Тож стороння допомога була їй конче необхідна.

Доля мене зводить з жінками, в яких також загинули чоловіки, які мають неповнолітніх дітей. Одна з них мені подзвонила і розповіла, що у Хмельницькому є Червоний Хрест і там таких, як ми, намагаються відволікти від цього моменту втрати. Вона запитала мене, чи не хочу я також піти на такий захід. Я приєдналася до групи, знайшла там перелік заходів, які можна відвідувати. Зокрема, запрошували жінок, які втратили чоловіків, приходити на заходи з психосоціальної підтримки, – розповідає Оксана.

За словами жінки, на заході, який відвідала, вона чи не вперше почувалася спокійно: 

Не всі люди розуміють, яка в тебе біда. А тут тягнешся до тих людей, які налаштовані на позитивне мислення, на те, що тобі потрібно відволіктися, заспокоїти свою душу. Тобто є такі люди, яким хочеться просто відкрити своє серце, відкритися повністю.

Чималий внесок під час заходів з психосоціальної підтримки, орієнтованих на жінок, які втратили чоловіків, роблять волонтери. Адже в їх задачу входить не лише вислухати кожну жінку, пережити з нею її біль, а й знайти слова, які підтримують, розрадять та надихнуть. 

Нам сказали створити свою карту мрій, чого ми хочемо на цей момент. У мене вийшло так, що хочеться спокою. Я намалювала ліс, річку, намет – щось таке, що дозволяє відірватися від цього хаосу, метушні, таке місце, куди можна піти, щоб побути в спокої. Волонтери нас дуже підтримували, пропонували: «Помріймо, зробімо щось разом, у нас є ось такі плани». Вони заохочують нас, щоб ми якось відволікалися від буденності, – поділилася враженнями від першого заходу, на якому побувала, Оксана.

Жінка й надалі планує їх відвідувати. Каже, такі заходи дозволяють зрозуміти, що, попри біль втрати, життя продовжується.