Анатолій Катеренчук: «Кожна громада Хмельницького району є по-своєму перспективною для ВПО»

Децентралізація, пандемія, війна. Виклики, що постають перед громадами Хмельниччини (як і по всій Україні), з кожним разом стають дедалі серйознішими. Децентралізація навчила подолян «прощатися» подекуди з одними сусідами та звикати і вживатися з іншими. Пандемія – навчила жити в умовах певних обмежень. Повномасштабне російське вторгнення до цих нових навичок, поміж інших, додало ще одну: вчитися приймати гостей та створювати їм комфортні умови для життя. Від початку війни Хмельниччина стала однією з тих областей, що активно приймала внутрішньо переміщених осіб як транзитом, так і на тимчасове та постійне проживання. Як підготувалися до прийому ВПО у громадах Хмельниччини, як зустріли тих, хто рятувався від війни, як допомагають людям облаштуватися на новому місці – про це розповідатимемо у новому проєкті під назвою «Перспективи громад Хмельниччини для ВПО».

Хмельницький район – найбільший не лише за площею, а й за кількістю громад: з 60 їх майже половина – 27. Отож з нього ми і вирішили почати. Про те, якою є загальна картина життя внутрішньо переміщених осіб у Хмельницькому районі, говорили з начальником районної військової адміністрації Анатолієм Катеренчуком.

Анатолія Катеренчука було призначено на посаду в останній день квітня 2022 року. Отож Хмельницький район він очолює майже від початку повномасштабного вторгнення. І всі проблеми та виклики, які довелося долати за понад пів тисячі днів війни, знає з власного досвіду.

Почали розмову зі статистики, аби розуміти загальну картину. Станом на 1 січня 2022 року у Хмельницькому районі на обліку перебувало 668 тисяч 673 особи постійного населення. Зрозуміло, що після 24 лютого 2022 року місцевих мешканців дещо поменшало – не знаючи, що чекає їх попереду, люди шукали прихистку, хоча б тимчасового, за кордоном. Попри це, в перші місяці війни кількість населення району почала збільшуватися – в громади приїхали перші внутрішньо переміщені особи (ВПО). Найбільше ВПО у районі було зафіксовано у травні 2022 року – близько 80 тисяч.

Якщо брати у розрізі громад, то, за словами начальника Хмельницької РВА, максимальну кількість внутрішньо переміщених осіб в період з 24 лютого 2022 року по 1 вересня 2023 року було зафіксовано у таких громадах:

• Хмельницька – 40 237;
• Старокостянтинівська – 4 817;
• Волочиська – 2 150;
• Городоцька – 3 564;
• Деражнянська – 3 289;
• Красилівська – 3 185;
• Теофіпольська – 3 412.

До слова, побачити, як саме розселялися внутрішньо переміщені особи по території Хмельниччини в цей період, можна на карті, створеній журналістами проєкту «Сила правди». Цікаво на цій карті виглядає, зокрема, Староостропільска громада Хмельницького району, де станом на 5 травня 2022 року було зафіксовано найвищий відсоток по області співвідношення поселених внутрішньо переміщених осіб до населення громади – 23,5. Як уточнює видання, фактично у цій громаді на 4 місцевих мешканців припадала одна внутрішньо переміщена особа.

Звісно, зараз картина зовсім інша, адже не всі внутрішньо переміщені особи, які приїхали у район, залишилися тут жити, – каже Анатолій Катеренчук. – Певна міграція відбувається. Хтось був тут транзитом і поїхав далі – в інші області або за кордон. Хтось повернувся додому після того, як їхні міста або села було деокуповано. Натомість приїжджають мешканці Луганщини, Донеччини, Херсонщини, яку росіяни активно обстрілюють після того, як втратили Херсон.

За останніми даними станом на 1 вересня 2023 року у Хмельницькому районі проживає 37 545 внутрішньо переміщених осіб.

«Важливо дати людям не лише житло, а відчуття дому»

Головним для нас на першому етапі було – розселити людей. Принаймні, тих, які приїхали на Хмельниччину, не маючи тут ні родичів, які могли їх прихистити, ні коштів на оренду житла. Як ви знаєте, для цього ми в перші місяці використовували комунальні заклади, школи, дитсадки, інші заклади комунальної власності. Проте вже в середині літа минулого року стало зрозуміло, що заклади освіти потрібно звільняти, адже з вересня діти мали повернутися до очного навчання, – каже Анатолій Катеренчук.   

Розв’язанням цієї проблеми стало облаштування місць компактного проживання внутрішньо переміщених осіб. Часто це також комунальні заклади, яким через війну довелося дещо змінити свій профіль.

Наразі у територіальних громадах Хмельницького району створено та забезпечено функціонування 41 закладу компактного проживання ВПО, де проживає 806 осіб, в тому числі 79 дітей віком до 18 років. В рази більше – близько 35 тисяч осіб – мешкають у  приватних домогосподарствах на умовах оплати вартості житлово-комунальних послуг. Є й такі родини, які на Хмельниччини придбали собі житло. Таких сімей налічується 37. Найбільше житлових будинків – 10 – придбано у Віньковецькій громаді.

Проте, каже Анатолій Катеренчук, важливо дати людям не лише житло, а відчуття дому та безпеки. Безпечно людина почувається, зокрема, коли має роботу, адже від цього залежить фінансове благополуччя – її та родини та впевненість у завтрашньому дні. Тож допомога у працевлаштуванні внутрішньо переміщених осіб – також одне з першочергових завдань влади.

За офіційною інформацією, з-поміж ВПО у Хмельницькому районі станом на 1 вересня 2023 року із загальної кількості було зареєстровано 21 215 осіб працездатного віку. За сприяння Хмельницької філії Хмельницького обласного центру зайнятості станом на цю ж дату працевлаштовано 215 осіб, в тому числі у Хмельницьку районну військову адміністрацію – одну особу.

До слова, працевлаштуватися внутрішньо переміщені особи можуть не лише на місцеві підприємства, що діють у громадах району, а й на ті, які були релоковані у громади через війну. Всього, за словами начальника Анатолія Катеренчука, три десятки підприємств перенесли своє виробництво у такі громади району: Волочиська, Старокостянтинівська,  Теофіпольська, Городоцька, Ярмолинецька, Хмельницька. Роботу на цих підприємствах отримали близько 700 осіб.

«Сподіваюся на підтримку рад ВПО у розв’язанні проблем, з якими стикаються люди»

Звісно, лише потребою у житлі та працевлаштуванні потреби та проблеми внутрішньо переміщених осіб не вичерпуються. Тому важливо не залишати людей сам на сам із проблемами або відкладати їх у «довгу шухляду», а вирішувати оперативно.

Зрозуміло, що вислухати кожного з тих, хто через війну вимушено опинився на Хмельниччині, сам я фізично не можу. У нас є затверджений графік особистого виїзного прийому громадян. Щомісяця я відвідую дві-три громади району, зустрічаюся з людьми та відповідаю на питання, які їх турбують. Оперативно ж з ВПО у громадах взаємодіють працівники Управління соціального захисту населення районної військової адміністрації та управління (відділи, відповідальні особи з питань ВПО) соціального захисту населення в тергромадах, – каже Анатолій Катеренчук.

Чимало надій очільник РВА покладає на ради ВПО, які, відповідно до Постанови «Про затвердження Типового положення про Раду з питань внутрішньо переміщених осіб», ухваленої 4 серпня 2023 року Кабміном, мають бути створені у кожній громаді. Одним з головних завдань таких рад є участь у реалізації регіональної політики у сфері забезпечення та захисту прав та інтересів ВПО, сприяння діяльності територіальних громад у розвитку ефективних механізмів їх адаптації та інтеграції.

У деяких громадах Хмельницького району такі ради створили ще до того, як Постанову було затверджено, і вони вже досить активно діють. В інших громадах тільки працюють над створенням таких рад. В будь-якому випадку, ми сподіваємося на те, що поява таких рад на місцях допоможе нам, в тому числі оперативніше реагувати на потреби ВПО та результативніше працювати над їх розв’язанням, – прокоментував Анатолій Катеренчук.

Від редакції: Як свідчить опитування, проведене групою «Рейтинг» у червні, близько 20% внутрішньо переміщених осіб, які через війну переїхали в інші регіони України, не планують повертатися додому навіть після того, як війна закінчиться. Причому у порівнянні з минулим роком цей відсоток суттєво зріс. Напевно, в тій або іншій тергромаді Хмельниччини, також є люди, які мають бажання тут залишитися жити постійно, але не бачать для себе перспективи у тих громадах, в яких живуть. Аби показати цю перспективу, ми й започаткували цей проєкт, метою якого є показати внутрішньо переміщеним особам різні варіанти для облаштування на Хмельниччині та, можливо, допомогти знайти місце, де їм буде комфортно жити і де вони не почуватимуться як гості.

І це, власне, було головне питання у нашій розмові з начальником Хмельницької РВА, яке виявилося до того ж і одним з найскладніших. Адже, як сказав Анатолій Федорович, кожна громада району – по-своєму перспективна і кожна може дати внутрішньо переміщеним особам відчуття дому та безпеки. Зрештою, ми обрали три територіальні громади у Хмельницькому районі, про досвід з інтеграції ВПО яких хочемо розповісти. Які саме громади та чим вони можуть бути цікавими, до речі, не лише внутрішньо переміщеним особам, а й, можливо, корінним подолянам, читайте в наших наступних публікаціях.

Цей матеріал виготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network”.