Сестра загиблого захисника пояснила, чому пропонує перенести Алею Героїв у Хмельницькому

Кілька днів поспіль у Хмельницькому не вщухають пристрасті щодо розміщеної на сайті електронних звернень петиції про перенесення кубів з портретами загиблих захисників з вулиці Проскурівської. Судячи з коментарів у соцмережах, далі заголовків (як правило, свідомо провокативних) більшість коментаторів не читає. Тож на адресу хмельничанки Оксани Захарченко, портрет брата якої також є на Алеї Героїв, яких тільки пропозицій не лунало: і “вправити мізки”, і “виселити з міста”, і “відправити на нуль” тощо. Дехто, не дуже розібравшись, обурюється тим, що портрети загиблих нібито хочуть “винести десь на околицю, щоб очі не муляли”. Якби люди вміли читати замість заголовків, або якби просто вміли читати, можливо, градус пристрасті був би менший, адже місце, запропоноване хмельничанкою, розташоване на тій же вулиці Проскурівській – це колишній меморіал “Вічний вогонь”. І замість взаємних образ хмельничани могли би зосередитися на обговоренні місця та вигляду майбутнього меморіалу, ідею зведення якого у місті влада підтримує. Хай там як, зважаючи на резонанс, пані Оксана пояснила свою позицію детальніше.

Як розповіла журналістам каналу “Перший Подільський” Оксана Захарченко, думки звернутися до влади виникли у неї ще взимку.

Коли побачила, як діти грали в сніжки і били по очам на кубах, це був перший мій такий крик. Далі ми прийшли, принесли досить дорогі троянди, на наступний день їх вже не було. Так само вази, їх просто крадуть. Обливаються все, особливо ввечері, алкоголем, солодким алкоголем, можливо солодкою водою. Ми приходимо і просто витираємо це все, – каже жінка.

У коментарях у соцмережах хмельничани, які ідею підтримують, розповідають також про собак, які теж не обходять стороною портрети захисників, а справляють на них природні потреби.

На думку вважає, що “стометрівка” ніколи не була місцем меморіальної слави:

Шановані люди мають бути в шанованих місцях. Я вважаю, що це більше місце відпочинку.

Перші куби пам’яті з’явилися на вулиці Проскурівській на початку 2022 року. Тоді, нагадаємо, планувалося, що ця алея, встановлена до Дня Героїв, буде тимчасовою. Проте з початком війни у владі прийняли рішення залишити її до Перемоги. На той момент портретів було небагато, але після 24 лютого їх кількість суттєво збільшилася. Нині на стометрівці 72 куби, на яких розміщені фотографії восьми Героїв Небесної Сотні та майже трьох сотень захисників, що загинули під час російсько-української війни.

На сьогодні світлини пам’яті займають більше, ніж половину пішохідної вулиці. Замість них активістка пропонує створити пам’ятний меморіал біля Вічного вогню.

Моя ідея була перенести не куби, а зробити окрему меморіальну дошку, на якій будуть всі наші герої, куди можна буде прийти. Замість “вічного вогню” зробити ліхтар, “Вічне сяйво”, – каже жінка.

До такої ініціативи хмельничани ставляться неоднозначно.

Моя точка зору, що повинна ця алея бути, щоб люди ходили і просто не забували, хто віддав життя для того, щоб ми тут ходили, дихали, насолоджувалися.

Це центр міста, це серце міста, в якому дуже багато кафешок, барів. І в нас є два варіанти: нам треба або перенести бари з кафешками, або перенести куби. Тому що це трішки буває сюрреалістично, коли люди приходять сюди віддати честь, віддати шану героям, а навколо шум, гам, який ти просто не можеш зупинити.

Приходять родичі, приходять близькі, бачать ці портрети, і тут поряд розважаються люди. Це дуже неправильно. Я вважаю, найкраще місце, де можна це зробити, ці куби поставити, це площа. Чому ні?

Представники міської влади із петицією вже ознайомилися, однак потрібної кількості голосів, аби виконавчий комітет Хмельницької міської ради розглянув пропозицію, вона ще не набрала.

Ми за те, аби ця алея стояла там, де вона стоїть, і нагадувала хмельничанам про те, в якому періоді ми зараз перебуваємо, і що війна триває. Стосовно меморіалу, це теж однозначно підтримується, але ми вважаємо, що така культова споруда, як меморіал, має бути широко обговорена, не лише сам формат, а й місце встановлення, – прокоментував заступник Хмельницького міського голови Микола Ваврищук.

Наразі петицію підписали більше, ніж пів сотні людей. Потрібна кількість – пів тисячі голосів, на що є майже три місяці часу.