На Шепетівщині у фотопастку потрапив червонокнижний лось

Підійшовши до солонця, аби отримати свою порцію поживних речовин, у Славутській філії ДП “Ліси України” червонокнижний лось дозволив себе зафільмувати на камеру.

У Подільському лісовому офісі розповідають, що лісівники подбали про тварин і розклали для них частування. Для лосів сіль – необхідність, – пояснюють мисливствознавці. Вони, харчуючись травою, грибами і гілками дерев, не можуть отримати з їжею необхідну норму солі. А у її складі є цінні елементи: натрій, кальцій, хлор, фосфор, які потрібні для міцного здоров’я та правильного обміну речовин. Тож лісівники системно оглядають годівниці та поповнюють запаси.

Лось – найбільший представник родини оленевих. Цей ссавець – рекордсмен з величини рогів. Їх розмах сягає 180 см, а маса – 20-30 кг. В листопаді-грудні лось скидає роги та ходить без них до квітня-травня.

Лосі зустрічаються переважно на рівнинах, поблизу озер і боліт. Саме в них тварини годуються водною рослинністю і рятуються від спеки. За останні роки популяція лося в Україні скоротилася. Ссавця пропонували включити до Червоної книги України 2009 року, проте тоді вид не отримав цього охоронного статусу. У 2021 році лося врешті включено до Червоної книги зі статусом «вразливий».

Цього року під час зимового обліку диких тварин в Хмельницькій області було нараховано 89 особин лося. З них 29 в угіддях філії “Славутське лісове господарство”.