У Хмельницькому відбувся театральний фестиваль «Акт Третій. Регіональний»

Протягом трьох днів, з 6 по 8 жовтня, Хмельницький міський будинок культури у новому для себе мистецькому просторі (колишньому монотеатрі “Кут”), приймав на гостину народні театри історико-географічного регіону Поділля.

Нагадаємо, що Всеукраїнський фестиваль аматорського театру «Акт Третій. Регіональний» цього року був присвячений саме презентації доробків театралів історичного Поділля, територія якого раніше охоплювало частину Одещини, Вінниччини й, звичайно, Хмельниччини.

Тому, театральні колективи організаторами фестивалю підбирались саме з цих куточків України. За інформацією від організаторів фестивалю, подію відвідало 96 глядачів. Вхід на всі дні фестивалю був безкоштовний здійснювався за попередньою реєстрацією через гугл-форму. За бажанням кожен гість міг задонатити кошти на ЗСУ. Активну підтримку фестивалю здійснило Управління культури і туризму м. Хмельницького.

Відкрили триденний театральний марафон знані хмельницькі артисти з Народного аматорського театру “Дзеркало” Хмельницького міського будинку культури.

У подарунок гостям фестивалю й задля ознайомлення колег по царині з місцевим театральним вайпом і нашим містом взагалі «дзеркальці» представили виставу “Проскурів. Цегла. Любов”. Для тих, хто ще не потрапив на цю постановку, зазначимо, що вона була створена в межах «Оголені», за підтримки Українського Культурного Фонду у 2021. Ця вистава відкриває спогади містян про романтику розбудови й переродження Проскурова у Хмельницький.

Другий день фестивалю виставою “Руда п’єса” розпочав театр-студія «Діалог». Колектив прибув у наше місто з Калинівки, Вінницька область. Молодий у всіх сенсах театр на розсуд глядача представив сюжет про сьогодення, молодь й її пошуки себе у буремному світі. Було місце в цій сценічній канві й війні, її відголоскам у думках й діях головних героїв. Ну і що ж «рудого» у “Рудій п’єсі”? Це безумовний настрій й доброзичливість кожного з акторів. Й, варто зазначити, ефектне завершення спектаклю – квіткові дарунки глядацькій залі, як запоруки здійснення головних мрій – повернення до мирних заквітчаних просторів.

Фестивальний вечір другого дня виставою “Жартівниця”оживили артисти Народного театру “Сузір’я” з міста Ананьїв Одеської області. Запальний водевіль приправлений українськими «спеціями»: танцями, піснями й гострим гумором прийшовся до смаку гостям. А яскраві образи «Жартівниці» подарували насолоду від простої історії, що заспокоює тривогу й реабілітує серце.

Завершальний третій день повернув до трагізму сьогодення  виставою “Материнська сповідь” у виконанні народного театру з міста Іллінці. Варто зазначити, що це єдина вистава, яка проходила на сцені «КУТа» у відеоформаті. На превеликий жаль, напередодні фестивалю одна з актрис трупи на війні втратила сина. Підтримати колегу й фестиваль водночас вирішили у найстарішому з представлених театрів й створили відео. «Материнська сповідь» – вистава протяжністю в монолог жінки, що розповідає нам про страту найдорожчого – сина. Вона оповідає глядачу у трьох образах, які у своєму жалю й крику в нікуди зливаються в унісон. Вистава пробирає до жил, адже говорить про сьогодні й, на жаль, про завтра. Останні хвилини постанови глядач бачить на екрані фотографії полеглих захисників України. Пісня, слова й щирість акторок вихоплюють останні сльози й вириває їх на волю.

Вистава “Сіль-золото” народного театру з Кам’янця-Подільського стала дійсно потужним завершення театрального вікенду. Чумацьке життя, гнівне панство й знову ж таки одвічний конфлікт поколінь – те, що шанує наш  глядач. А ще, неповторна гра молодих акторів – жива, наповнена емоційним зарядом і справжнім відчуттям мистецтва у собі. Окрема варто виділити смак й рівень режисера постанови за музику й хореографію, що перевершила очікування. Такі вистави дають виправдану надію, що український традиційний, наповнений змістом театр живе й буде жити завжди!