У Хмельницькому районі зберігся палац нащадка знатного італійського роду

Божиківці – село у Деражнянській міській громаді Хмельницького району. Тут мешкає близько тисячі осіб. Божиківці знані своєю історичною – маєтком дворянина Здислава Колонна-Чесновського, нащадка двох старовинних родів — італійського та польського.

Вперше село згадується в “жалувальній” грамоті польського короля Владислава 1436 року, коли він передав село Петрові Одровонджу, згодом у реєстрі 1493 року і в грамоті короля Сигизмунда 1539 року.

На початку 1595 року, під час переходу загонів Северина Наливайка з Бару на Летичів, у Божиківцях деякий час перебував селянсько-козацький табір.

В 1648 році через село проходили полки Максима Кривоноса – з-під Старокостянтинова й Меджибожа на Бар, Віньківці, Зіньків.

Селяни Божиківців до 1861 року були кріпаками, 3 березня 1866 року община села була викуплена на волю. Майже половина селянських господарств залишилися безземельними, тому змушені були наймитувати або орендувати землю за 50-70% зібраного врожаю.

Дерев’яний храм у Божиківцях був споруджений у 1777 році в ім’я святої Параскеви, але згідно з документами, які діяли при церкві (в метричних книгах за 1732 рік), парафія діяла ще раніше. Прихожан в Божиківцях на 1901 рік було 496 чоловіків і 500 жінок. До Божиковецького приходу було приписане село Гоголі.

З 1887 року в Божиківцях існувала церковноприходська школа. Спочатку була однокласною, згодом розширилась до 3 класів. Поміщику Здиславу Вацлавовичу Колонна-Чесновському належала 1121 десятина землі.

Поміщик був вихідцем з Франції та нащадком двох старовинних родів — італійського Колонна та польського Чесновських. Італійський рід Колонна (Colonna) відігравав значну роль у середньовічному Римі. Його представники займали найвищі військові та державні посади. Едиго Колонна був вчителем папи Філіпа Красивого (1247—1316), Гіроспере Колонна (1452—1523) — командуючий імператорськими та папськими військами, Помпео Колонна — з 1530 року кардинал і віце-король неаполітанський.

В 1901 році побудував маєток. Навколо садиби маєтку були розміщені три фільварки, ґуральня, млин, цегельня, кузня, стайня. Садиба побудована у 1901 році з відкритої червоної цегли, простора, з аркадою галерей. Маєток оточує парк з флігелем для прислуги та господарською будівлею.

Після революції 1917 року поміщик із родиною виїхав до Польщі. Садиба перейшла до рук нової влади.

За рік пан Здислав повернувся і застав палац розграбованим. У 1923 році в палаці облаштували школу та дитячий садочок, що врятувало палац від загибелі. Однак у 2006 році під час ремонту в школі позбивали всю ліпнину зі стін та стель всередині.

Ґуральню 1909 року побудови перетворили на крохмальний завод, який працював до 2000 року. У 2000-х роках закрили та повністю зруйнували місцеві мешканці, розібравши на каміння.

Фото Романа Маленкова

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook