Село Лисець на Хмельниччині не має відбою від туристів навіть під час війни

У 2019 році село Лисець у Дунаєвецькій громаді Кам’янець-Подільського району посіло друге місце в конкурсі “Неймовірні села України-2019”. Населений пункт знаний на всю країну своїм неймовірної краси водоспадом Бурбун, каньйон річки Бобрівка та специфічними ремеслами. Сьогодні, навіть попри війну, тут зростає потік туристів та розвивається місцева торгівля.

Село розташоване далеко від державних доріг і великих міст, однак російські ракети та безпілотники долітають і до нього. Минулого року під час збиття ворожа ракета впала на території старостату, за кілометр від села в полі. Тоді був потужний вибух, що спричинив утворення дуже велика вирва. На щастя, тоді обійшлося без жертв і руйнувань.

Слава Богу, життя продовжується, цього року там вже зібрали врожай. Аграрії землю позагортали, повирівнювали і дякуючи, що немає прильотів, працюємо в тилу далі на перемогу, – розповіла староста Лисецького старостинського округу Дунаєвецької міської ради Кам’янець-Подільського району Тетяна Підлапушна в етері Українського радіо Хмельницький, пише Суспільне Хмельницький.

За словами старости, як і раніше, тут розвиваються свої специфічні ремесла, такі як виготовлення сухофруктів, зокрема чорносливу, чим Лисець також славиться.

Постійно зростає і кількість туристів, навіть під час війни. Багато приїздить з різних куточків України, а також із-за кордону подивитись на водоспад Бурбун і паркову зону поблизу.

Різноманітні декоративні кущі та дерева починають цвісти тут з ранньої весни та радують око до середини літа.

Місцеві садили цей парк власними зусиллями, організовували сільську толоку. Цей парк – перше, що бачать туристи, які приїжджають подивитися на водоспад Бурбун. Після конкурсу “Неймовірні села України-2019” королівство Нідерландів подарувало селу на Кам’янеччині дерева для паркової зони, котрі було висаджено тут.

Дійсно, від того, як почали приїжджати більше туристів, почали більше розвивати ми і торгівлю. У вихідні біля цього парку (бо в будні менше туристів), виходять місцеві жителі зі своєю продукцією, для того, аби туристи могли це придбати. І пообідати теж є де. Магазини в селі пропонують швидке харчування. Тут можна і підзарядити телефон. Але для туристів поки, на жаль, немає де переночувати. Тому часто туристи приїжджають з палатками і зупиняються у парку на ніч, – розповідає Тетяна Підлапушна.

Також говорили про перспективу розвитку зеленого туризму.

Староста села переконана, що якби були створені такі умови проживання, то тут зупинялось би більше людей.

До нас їдуть часто вже повертаючись з Бакоти додому, і виділяють тут кілька годин на водоспад і все. Я думаю, якби була можливість тут залишитися і насолодитися нашими краєвидами, то було б більше охочих побути довше. Бо, до прикладу наш яр, це ентомологічний заказник місцевого значення. Дуже красивий: є де прогулятися, є на що подивитися, і на комах, і на рослин. Але мабуть, потрібна якась більша стабільність, щоб люди почали вкладатися в зелені садиби, – каже очільниця села.

Найбільшою проблемою, за словами старости, наразі є ситуація з дорогами, котрі ведуть до туристичних локацій. Доїзд дуже потребує покращення. До прикладу є критична ділянка через село Голозубенці – якісного ремонту там не було вже кілька років.

Нарікань багато. Так, красиво у нас, але ж доїхати дуже важко, доріг нема. Їдуть до нас вже туристи і від агенцій, автобусами, але дорогами ми не можемо похвалитися. Те що могли з місцевого бюджету, то трошки попідправляли. Це обласного значення дорога, і поки що сюди нам не дають ніяких капіталовкладень, щоб її покращити, – коментує Тетяна Підлапушна.