Роботи бельгійського художника презентували на виставці у музеї в Хмельницькому

Роботи бельгійського художника презентували на виставці у музеї в Хмельницькому 10 Березня 2025 525
Культура

У Хмельницькому обласному художньому музеї відкрилася виставка робіт-рефлексій на україно-російську війну, створених бельгійцем Патріком Кастермансом.

Нагадаємо, що ще до початку повномасштабного вторгнення ХОХМ мав активну традицію співпраці з митцями з різних країн та навіть континентів. Так, у гостинних залах художнього музею експонувались роботи австралійських митців-аборигенів в межах виставки «Старі майстри: видатні австралійські художники, що малювали на корі», твори польських художників, філософські роботи угорського митця Стефана Арпада Мадяра. Вже після повномасштабного вторгнення науковці музею співпрацювали з Товариством Німців Хмельниччини «Відергебург» та українськими митцями, які наразі вимушені жити у Німеччині та Франції. Але навіть війна не стала на заваді відвідуванню закладу гостями зі США, Франції, Польщі, Великобританії тощо. Тож не дивно, що навіть у часи важких атак ворога по інфраструктурі та мирному населенню до нашої країни їдуть іноземці, щоб наживо побачити життя України й українців та розповісти про це правду у своїх країнах.

За словами кураторки артпроєкту «Надія після відчаю», заступниці директорки ХОХМ, науковиці Олени Михайловської, близько року тому до музею звернулася пані з пропозицією отримати у колекцію твір бельгійського митця. Саме так зав’язалось спілкування, яке переросло у виставку.

Наш музей сучасного українського мистецтва працює із колективними практиками пам’яті про війну від 2014 року. Ми організовуємо виставки не лише провідних українських митців, але й маловідомих художників чи художників-аматорів, якщо сенси їхніх робіт важливі для нашого суспільства. Гранична різностильовість творів бельгійця Патріка Кастерманса для когось буде ознакою аматорства й активного пошуку свого стилю в мистецтві. Частково вони матимуть рацію – це перша виставка митця в його житті. Проте, чи лише мистецькі рефлексії, фахово втілені рукою майстра, заслуговують бути експонованими у сучасному музеї? Наповненість творів важливими змістами, спостереженнями, емоціями компенсують стильову неоднорідність. Адже подивитись на нас очима іноземця – несподіваний ресурс для самопізнання, – прокоментувала кураторка.

Дебютна виставка митця в першу чергу промовляє про його відчуття і переживання стосовно актуальної війни. Це погляд людини, яка покинула мирну батьківщину, щоб зрозуміти наш стан і вилити цю емоцію на полотно. Так, однією з найщемкіших робіт є акриловий аркуш, на якому зображено дитяче обличчя спотворене, ніби каміння. За словами автора, саме ця робота була створена як реакція на трагедію клініки “Охматдит”, в яку поцілили росіяни у липні минулого року. І цю мистецьку історію вже не перепишеш для іноземних ЗМІ чи «правильних» підручників при потребі.

Початок російсько-української війни в лютому 2022 року сильно вразив Західну Європу. Я бачив, як українці, які шукали безпеки й захисту, приїжджали до нашої країни і відразу починали вивчати мову. Я бачив відчай в очах людей. Але я також бачив надію цих людей швидко інтегруватися в наше суспільство, щоб мати можливість працювати та фінансово підтримувати інших, які залишилися в Україні. Джерелом моєї наснаги як живописця і графіка стала проблема психологічних наслідків війни. Я зрозумів, що війна – це більше, ніж фізичне насильство та бомбардування ракетами і дронами мирних міст. Я побачив біль і скорботу на обличчях людей… Мене засмоктала печаль цієї незрозумілої війни… – зазначає митець.

Живописні твори, графічні замальовки аквареллю – кожна робота оповідає маленьку, але напрочуд важливу сторінку сьогоденної історії України і решти світу в умовах панування зла. Навіть антропоморфні постаті, які з першого разу більше скидаються на образи святих, за коментарем художника Кастерманса є авторською алюзією на пошуки надії українських родин у темряві обставин, які неодмінно завершаться успіхом.

В межах виставки, яка розміщена у музеї в просторах Мистецької вітальні, ви також помітите цікавий твір з зображенням слідів від черевиків. Як зауважує пан Патрік – це про діалоги, як суспільні, так і внутрішні, інтимні.

Ця виставка є ще одним мистецьким рупором, який має на меті вплинути на думки, мислення і позицію європейців стосовно того, що ми наразі переживаємо, без спотворення або ж применшення:

В Україні, мабуть, побутують враження, що біженці за кордоном живуть щасливо. Я повинен спростувати цю думку, тому що це не так. Ці люди живуть у глибокій провині перед друзями і сім’ями, які залишилися в Україні. Вони стикаються з наслідками війни кожну хвилину свого життя, адже саме через неї вони опинились в чужому середовищі. Тож я захотів передати справжні образи цих людей у своїх роботах за допомогою різних технік і матеріалів. Психологічні страждання невинних дорослих і дітей також є наслідком війни. Розуміючи це, я щодня роблю все від мене залежне, щоб підтримувати та допомагати українському народу, – підкреслює художник.

У своїх роботах Патрік зображає не тільки Україну та українців, а й європейську спільноту. Так, тендітна робота з людськими головами ілюструє реакцію-подивування мешканців Європи на події, які відбуваються в Україні. Парою до цього твору виступає акварельний аркуш, який зображає кулі, які несуться з шаленою швидкістю у бік нашої безвинної землі.

Митець Кастерманс народився 1965 року в Тонгерені – найстарішому місті Бельгії. Воно розташоване у голландськомовній частині Бельгії під назвою Фландрія. Художник – не самоук, адже після опанування промислових наук він навчався у вищій художній академії. Наразі митець займається волонтерством – навчає мови біженців. Крім образотворчого мистецтва, Патрік  пише книги.

Побачити українські реалії поглядом бельгійського друга України, проникливого художника можна у Хмельницькому обласному художньому музеї до 6 квітня. Далі виставка з метою культурної дипломатії помандрує українськими містами. Тож не прогавте унікальну можливість ознайомитись ще з однією гранню нашого сьогодення в артобрамленні!

Читайте також: Хмельницький обласний художній музей отримав грант на зацифрування об’єктів культурної спадщини

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook

Читати інші новини

Як криза у Білорусі «похитнула» речовий ринок у Хмельницькому 24 Серпня 2025 8 104 Як криза у Білорусі «похитнула» речовий ринок у ...
Речовий ринок у Хмельницькому наразі переживає не найкращі часи. Зниження рі...
«Творчість, пронизана сонцем»: вернісаж однієї картини представили у Хмельницькому музеї 24 Серпня 2025 594 «Творчість, пронизана сонцем»: вернісаж однієї к...
До 150-річчя українського генія живопису – Олександра Мурашка – та з нагоди ...
До Дня Незалежності хмельницький рок-гурт презентував нову пісню (ВІДЕО) 24 Серпня 2025 1 030 До Дня Незалежності хмельницький рок-гурт презен...
Прем’єру пісні хмельницькі рок-музиканти підготували до Дня Незалежності. На...
У прокат виходить фільм, який знімали на Хмельниччині 20 Серпня 2025 5 417 У прокат виходить фільм, який знімали на Хмельни...
Напередодні Дня Незалежності України, завтра, 21 серпня, у прокат вийде приг...
Театр ляльок з Хмельницького відібрали для участі у фестивалі «Комора» 19 Серпня 2025 1 013 Театр ляльок з Хмельницького відібрали для участ...
"Комора" – відкритий театральний фестиваль, що проводиться серед аматорських...
Децентралізація на Хмельниччині: як все починалося 10 Серпня 2025 883 Децентралізація на Хмельниччині: як все починало...
Років 10-11 тому слово «децентралізація» було, як-то кажуть, у всіх на вуста...
Культурні цінності, вилучені митниками, передали Хмельницькому обласному краєзнавчому музею 07 Серпня 2025 626 Культурні цінності, вилучені митниками, передали...
Спис, що належить до пшеворської культури, Біблію 1819 року, соліди Речі Пос...
«Можна було залізти в кабіну МіГ» – як святкували 45-річчя бригади тактичної авіації на Хмельниччині 03 Серпня 2025 1 947 «Можна було залізти в кабіну МіГ» – як святкувал...
Для сьогоднішнього огляду хмельницької друкованої преси ми обрали публікацію...
Дивитись все Дивитись все