Виставка художника-шістдесятника Григорія Синиці відкрилася у Хмельницькому художньому музеї

Понад три десятки робіт видатного дієвця українського мистецького руху опору радянській системі – шістдесятництва Григорія Синиці, створені протягом 1950 – 1990-х років, прикрашають одну з зал Хмельницького обласного художнього музею в межах виставки «Висоти і глибини народної самобутності».

Варто зазначити, що цей виставковий проєкт став можливим завдяки співпраці обласного музею з Дирекцією художніх виставок, з колекції якої були надані твори митця Синиці для експонування у ХОХМ. Саме ця інституція займається популяризацією у нашій державі й поза нею реліквій вітчизняного образотворчого мистецтва. Як зауважує кураторка виставки – заступниця директорки ХОХМ, мистецтвознавиця Олена Михайловська, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Дирекція художніх виставок активно долучилась до культурного фронту:

Дирекція спеціалізується на організації масштабних культурно-мистецьких проєктів та виставок по всій Україні. ДХВУ здійснює культурно-мистецькі заходи у тих регіонах, де це можливо, з урахуванням нових реалій. Впродовж 2022 – 2024 років Дирекція, не зважаючи на труднощі воєнного часу, проводить понад 20 культурно-мистецьких заходів щорічно.

Що відомо про самого митця, чиї роботи з фантастичними контрастами кольору та фактури наразі доступні до перегляду шанувальникам справжнього, не шароварного українського мистецтва у художньому музеї?

За словами мистецтвознавців, Григорій Синиця був активним послідовником ідей та цінностей відродження національного монументального мистецтва Михайла Бойчука та представників однойменної артшколи. І хоча відомість прийшла до митця вже у роки незалежної України, у 1992 році за здобутки в царині української колористичної школи монументального живопису та цикл творів «Україна, життя моє» Григорія Синицю було нагороджено Національною премією України імені Тараса Шевченка і вже згодом художника з’їздом Національної спілки художників України було прийнято до артспільноти.

Народився митець в Одесі у 1908 році. У 1930-му, після навчання у Кіровоградському художньо-промисловому училищі, вступив до Київського художнього інституту, де став старанним учнем Миколи Рокицького, вчителем якого своєю чергою був культовий митець та викладач Михайло Бойчук. Сам Григорій Синиця у своїй творчості прагнув заглибитись в український світогляд, у симфонію національної ідентичності, щоб не тільки розуміти, але й відчувати джерела творення мотиву, форми, кольору.

Твори, представлені на цій виставці, присвячені Україні: її тисячолітній історії, прадавнім часам, величі Київської Русі, неперевершеній красі та розмаїттю нашої природи, її щедрим дарам. Ми споглядаємо «скам’янілий час», адже саме так називається одна із знакових робіт Григорія Синиці на історичну тематику. Перед нами постають стародавні церкви, храми, величні архітектурні споруди різних історичних епох. Митець реконструює історію, наповнюючи її життям, населяючи людьми, які мешкали в сиву давнину. Зображення реліктових київських пагорбів та крутоярів, уславлених церков і храмів – все дихає історією та старовиною, – розповіла Олена Михайловська.

Підкреслимо, що у час тріумфу соціалістичного реалізму твори Синиці підлягали цензурі, а творчі пошуки та експерименти митця приховувались під грифом «бойчукізм», «формалізм», «націоналізм». Сьогодні ж ми маємо унікальну нагоду споглядати буйство кольору та небуденне рішення його сполучень на представлених пейзажах, дійсну гармонію багатофактурності на натюрмортах й чуттєву до історії та пережити цією землею часів – сакральну тему.

Всі ці твори – надзвичайні пам’ятки дійсно мистецького погляду на світ – своєрідного і неповторного у своїй подобі.

Відомо, що під час формування у митця власного почерку Синиця надихався та мав співпрацю з такими метрами українського самобутнього народного мистецтва, як Марія Примаченко, Ганна Собачко-Шостак, Ганна Верес, Ганна Василащук, Олександр Саєнко.

Я безповоротно зрозумів і засвоїв: народне мистецтво – першоджерело художніх форм… Воно відоме давним-давно, воно жило, набиралося сил у народі, в його надрах. Етнографічні, сюжетні, інші ознаки – це ще не народність. Йдеться про систему мислення, де колір виступає як образ, про глибинне явище самобутнього в палітрі художника, – говорив про народне мистецтво сам Григорій Синиця.

Знайдеться чим «поласувати» у цій експозиції й шевченкоманам, адже у виставці презентовано кілька робіт, присвячених українському Кобзареві і його творам, які було особливо небезпечно створювати наприкінці 50-х – на початку 60-х років.

Тож поціновувач мистецтва знайде, за що «зачепитися» враженим артом оком на цій виставці до 27 квітня включно у ХОХМ. А якщо ви маєте можливість відвідати місто Кривий Ріг, де у скромній оселі проживав митець, то там на вас чекатиме його меморіальний музей. Сьогодні квартирою-музеєм Григорія Синиці опікується його учениця Олена Якименко. Щемкими експонатами цієї експозиції є вишиванки, які Григорій Іванович носив за  своє життя, а ще пам’ятний мольберт з останньою роботою митця, який так і залишився стояти посеред кімнати, але вже без хазяїна… 

Читайте також: Хмельницький обласний художній музей отримав грант на зацифрування об’єктів культурної спадщини

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook