Кого і як запрошують до підрозділів ССО? Багатьом здається, що служба в Силах спеціальних операцій — для окремої касти людей, які мають надзвичайні фізичні здібності та міцне здоров’я.
Утім, в реальному житті ситуація простіша. Якщо ви завітаєте до офісу спецпризначенців у столиці, побачите на банерах головний меседж: «Я обираю ССО!» Головним для потенційного новачка є мотивація бути корисним своїй країні, вміння розвиватися та опановувати нові знання і навички.
Звісно, що претенденти, які бажають приєднатися до лав ССО, мають розуміти, що легко не буде. Буде важко, але цікаво. Тільки так — стаючи кращими та сильнішими щодня, виховують справжніх спецпризначенців.
Сім тижнів курсу базової загальної військової підготовки (БЗВП) — незмінний атрибут для новобранців. Про секрети цього етапу знайомства з військовою справою в навчальному центрі розповіли п’ять новоспечених солдатів, які ще вчора працювали в різних цивільних галузях, а сьогодні — об’єднані спільною метою.

— Чому обрали саме Сили спеціальних операцій?
Студент: Зацікавили три складові — круті задачі, велика відповідальність і своєрідний гриф секретності.
Джус: Завжди був у захваті від дій хлопців 73-го морського центру, це стало каталізатором.
Маорі: Я прийшов через Єдиний центр рекрутингу ССО. Зустріли чемні хлопці, кавою пригостили, детально відповіли на всі мої запитання, а їх було чимало. Так сюди і потрапив.
Джек: Ще до повномасштабного вторгнення ми з дружиною багато волонтерили, перетиналися з підрозділами ССО, вже тоді звернули увагу на братерство бійців цього роду військ. Чому б не піти туди, де є знайомі і позитивний приклад?
Флешка: Спокусив насамперед той факт, що в ССО багато уваги приділяється підготовці особового складу. А ще — присутність поруч досвідчених командирів із бойовим досвідом.
— Чим займалися до приходу в ССО?
Маорі: Музикою, і навіть уявити не міг, що потраплю, по суті, до еліти ЗСУ.
Студент: Працював інженером, у вільний час захоплювався спортом.
Джус: Ремонтував автомобілі: лагодив двигуни, рихтував двері, міняв мастила. Звичайний майстер на СТО.
Джек: Був професійним фотографом.
— Чи правда, що будь-хто бажаючий може потрапити в ССО?
Студент: — Попри те, що організація певним чином є закритою, пристати до її лав до снаги представникам різних галузей. Приміром, у нас на БЗВП в одній групі курси проходили і будівельники, і програмісти, які, між іншим, мали гідну зарплату, але зробили вибір на користь ССО, щоб захищати країну.
Флешка: До кандидатів є чимало вимог. Але тут, на мою думку, не стільки важливо, наскільки людина розвинена фізично, а якою є її цілеспрямованість, мета, сила духу. Тіло можна виховати за короткий проміжок часу, а з морально-психологічною підготовкою трохи інша історія.
— Як відреагували на ваш прихід до війська рідні й друзі? За що хвилювалися найбільше?
Маорі: Спочатку був страх. Батьки кілька разів перепитували, чи впевнений я у своєму рішенні, можливо, треба зачекати. Але згодом страх змінився на гордість. Звісно, вони й наразі хвилюються, але й підтримують.
Студент: Вони були вкрай здивовані, оскільки вся ця історія промайнула дуже швидко: не встигли оговтатися, як я вже опинився на БЗВП. Найбільше родичі хвилювалися на етапі від отримання направлення на ВЛК до потрапляння в частину.
Джус: З початком повномасштабної війни я підготував батьків до того, що врешті-решт доведеться брати до рук зброю. Їхні переживання зводилися до потенційної невідомості. Мовляв, заберуть мене невідомо куди, стану невідомо ким, та ще й без зв’язку. Як міг — заспокоював, розтлумачував…
Флешка: Рідні гадали, що коли я піду до лав ЗСУ, одразу отримаю автомат у руки і піду штурмувати окопи. Можливо, й не дивно — окрім батька, ніхто в сім’ї не був знайомий із військовою службою. Гасив градус стурбованості, наскільки це було можливо.
— Чи переживали, що потрапите не в той підрозділ, куди планували?
Джус: Був упевнений, що працюватиму за тією спеціальністю, за якою планував. Довірився рекрутерам.
Маорі: Зізнаюсь, це був один із моїх найбільших страхів. Будучи далеким від військової справи, боявся, що нічого не встигну зробити в ЗСУ. З часом таке відчуття розвіялось.
Флешка: Я мобілізувався через рекрутинговий центр, і його співробітники дотрималися всіх обіцянок. ССО — це місце, де людей намагаються використовувати за призначенням. Мусиш приносити користь у тому напрямку, де маєш здібності.
— Чи мали проблеми з проходженням ВЛК?
Маорі: Процес зайняв менше одного дня. Хоча всі розповідали, що мають бути ускладнення. Але коли виникали якісь нюанси, магічним чином переді мною з’являвся рекрутер, брав за ручку і проводив по всіх кабінетах.
— Як фізично готувалися до БЗВП?
Джус: Займався спортом, зокрема, робив багато відтискань, присідань, качав прес, захоплювався бьорпі.
Студент: Однією з умов потрапляння в ССО є безпека, перевірка кандидатів внутрішньою службою триває місяць-півтора. Саме цей час я максимально використав для підготовки.
Джек: У рекрутинговому центрі мене звели з людиною, яка дуже допомогла в цьому плані. Підключив біг, фізо, розтяжки…

— Що для вас на курсах було найбільш корисним та цікавим?
Студент: Стрільби, бо їх було дуже багато. Причому стріляли з усіх видів зброї — і вдень, і вночі. А ще справили враження заняття з тактичної медицини. У нас був дуже крутий інструктор.
Джек: Орієнтування, тактика, такмед, уроки психологічної підготовки. Все було дуже цікавим — і лекції, і практика.
— Що справило найбільше враження?
Джек: Дух колективізму. Армія об’єднує людей різних професій, поглядів, які починають думати й діяти як єдиний організм.
Студент: День, коли ми стріляли з максимальної кількості зброї, серед якої були кулемети Minimi, Browning, а також РПГ. Емоції після роботи з протитанковим гранатометом були ще ті, адже віддача там своєрідна: спочатку тягне назад, а коли снаряд вилітає — вперед.
Джус: Перший мій кидок гранати, яка вибухає від удару. Це було вражаюче.
Флешка: Відзначив для себе суттєвий факт: якими б у тебе не були стосунки з товаришами в побуті, а в житті будь-що трапляється, під час служби тобі обов’язково допоможуть.
— Чи трапилася з вами на БЗВП якась кумедна історія?
Джус: Стоячи заснув і врізався в побратимів. Усі хлопці це побачили, посміялися…
Студент: Радше не кумедний епізод, а цікавий. Вирішили з хлопцями закріпити набуті знання з облаштування засідки, для реалізації плану обрали інший взвод. Сховалися, причаїлись. За подібних обставин головне — не рухатися. Так от, колеги не помітили нас, перебуваючи в метрі! Ми ж різко вистрибнули, включили ефект несподіванки, як наслідок — заслужили компліменти від інструкторів.
— Що порадите взяти на БЗВП із речей?
Джус: Другі берці, багато серветок, дві пари шкарпеток на день. Узимку утеплюйтесь термобілизною, беріть рукавички, в яких зручно працювати зі зброєю, влітку потрібен гідратор, аби побільше пити. Благо, мені в рекрутинговому центрі надали список, і я певним чином підготувався.
Студент: Додаткові штани з наколінниками, зручне взуття і гарний настрій.
Флешка: Обов’язково — гарний багатофункціональний ніж, бо іноді не знаєш, в який момент він може знадобитися.
— Виникали труднощі під час процесу підготовки?
Джек: Я думав, що я дуже розумний і з усім швидко впораюсь, але помилявся частенько. І це мені було складно прийняти. А ще в цивільному житті я доволі довго спав, а в навчальному центрі сну було мало.
Флешка: Іноді бувало. Коли в тебе вечірні заняття, потім — нічні стрільби, дістаєшся ліжка о третій, шалено хочеться спати, а тобі ще щось вчити на завтра… Непросто.
— Наскільки ваш організм став сильнішим та витривалішим?
Маорі: Я скинув 10 кг, і це вже досягнення.
Джек: Тепер можу бігати довші дистанції, причому впораюсь із рюкзаком великої ваги.
Флешка: Після БЗВП став швидшим, спритнішим — це факт. Курс для тіла став своєрідним струсом.
— Що корисного винесли з навчань?
Студент: Аксіому про те, що треба готуватися завжди. Фізична підготовка може врятувати тобі життя. Також запам’яталася фраза: «З БЗВП ти вийдеш або сильним, або розумним».
Маорі: Спокійно можу відправлятися вночі в ліс без ліхтарика і не загублюсь.
Джек: Навчився стріляти, хоча не вмів взагалі. Багато говорив на «цивілці», тепер — значно менше. І я реально знайшов класних друзів.
Джус: Три аспекти — біг, навчання, стрільба. А ще тепер я вмію копати окопи.
Флешка: Засвоїв золоте правило: чим більше проливаєш поту, тим менше потім проливаєш своєї крові.

— Ваші напутні слова майбутнім новобранцям?
Флешка: Якщо вважаєте, що берете на БЗВП щось зайве, то помиляєтеся. Все стане в нагоді. Особливу увагу приділіть аптечці. Візьміть вітаміни, під час навантажень для організму вони будуть дуже корисними.
Маорі: Курси — це, звісно, втома і витривалість. Але і величезний кайф. Насамперед від того, що в тебе щось вийшло, а ти навіть не здогадувався, на що здатен.
Джус: Довіряйте рекрутинговому центру ССО. Там вам нададуть всебічну підтримку на всіх етапах.
Хочеш приєднатися до ССО та пройти БЗВП? Заповнюй анкету — ТУТ
5 центр рекрутингу ССО
Контакти:
Адреса центру рекрутингу ССО у Хмельницькому: вулиця Соборна, 16
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
Читати інші новини







