Камерно, але яскраво – так у Малієвецькому обласному історико-культурному музеї днями відкрили новий туристичний сезон. Враженнями від відкриття поділилася кам’янчанка Ірина Пустиннікова, авторка найстарішого краєзнавчого сайту України “Замки і храми України”.
З новинок, які представили на відкритті у музеї:
- портрет невідомої у блакитному пензля Яноша Ромбауера, словацького живописця першої половини ХІХ ст. Його кам’янчанка назвала “першою ластівкою” майбутньої збірки картин епохи розквіту палацу Орловських;

- унікальний фотографічний вид на малієвецький Онуфріївський василіанський монастир авторства, ймовірно, Юхима Сіцинського;

- екскурсія для самостійних туристів, котрі не хочуть ходити палацом з екскурсоводом – з динамічним і вигадливим коротким фільмом, над котрим працювали директорка музею Анастасія Донець та Дмитро Бабюк, з кількома історіями шляхетського кохання (їх озвучувала Наталія Ярова);



- нова унікальна атракція – “Весілля в Маліївцях”: з плетінням вінків з барвінку, із заплітанням купюр у косу молодої, з торгами з молодим, з танцями подільського старости (у ролі старости був директор Державного історико-культурного заповідника “Межибіж” Олег Погорілець). З автентичним весільним подільським столом, котрий вгинався від наїдків.

Це вже не в музеї, а на так званій “садибі” – старій сільській хаті, автентичній як сама автентика. Я ще з часів “Буковинських весіль” у чернівецькому скансені знаю, що весільна тематика – улюблена тема для туристів. Тогорічне відтворення подільського обряду у міні-скансені “Чарівна хата” Адріана Вітер це підтвердило, і от – ще одна варіація на тему молодих, з автентичним співом і обрядами. Svitlana Nikolina, ой є на що туристів везти… – прокоментувала пані Ірина.
Також у музеї з’явилися нові стенди. І новий, хоча і не капітальний, місток на острівець на озері. І прибраний парк. І багато туристів, – написала кам’янчанка.
Цього разу вперше помітила, що почуваюся у Маліївцях як вдома. Все-таки Анастасія Донець страшне грандіозна жінка. І вона, і вся команда музею випромінюють таку залізобетонну впевненість і всемогутність, що це треба якось патентувати. Я вже знаю, чиє ім’я музей носитиме через сто років, – підсумувала свій візит до Малієвець Ірина.
Всі фото – Blacky Kamienczanka (Ірина Пустиннікова)
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
Читати інші новини







