У селі на Кам’янеччині встановили огорожу навколо єврейського цвинтаря (ФОТО)

Днями в селі Китайгород Кам’янець-Подільського району Хмельницької області благодійний фонд ESJF (Європейська ініціатива зі збереження єврейських кладовищ) завершив встановлення огорожі навколо одного з єврейських цвинтарів. Кошти на це виділило міністерство закордонних справ Німеччини. 

Єврейське кладовище в Китайгороді налічує близько 70 надгробків (мацев), що датуються періодом від 1855 до 1910 року. Вони є цінним джерелом даних про історію села та регіону.

Історія євреїв Китайгорода

Євреї з’явились у Китайгороді в середині XVII століття, у 1681 році в містечку було 27 єврейських домовласників. У 1887 році євреї становили 52% населення містечка (1144 особи), у 1897 році — 1087 осіб (48,9%), у 1909 році — 1101 (42,7%).

У 1919 році в Китайгороді стався погром, організований загонами військ Директорії. Було вбито близько 80 євреїв. Їх поховали на новому єврейському кладовищі.

У 1936 році радянська влада закрила всі єврейські молитовні будинки в Китайгороді. За словами місцевих жителів, тоді ж знищили старе єврейське кладовище: частину надгробків трактори скинули з пагорба в долину річки Тернава.

У липні 1941 року містечко окупували нацисти. У 1942 році всіх євреїв Китайгорода депортували до Кам’янця-Подільського, де їх розстріляли. За свідченнями місцевих мешканців, кількох євреїв також розстріляли на новому єврейському кладовищі Китайгорода. Після Другої світової війни євреї у Китайгород не повернулись.

У Китайгороді існує два єврейські кладовища

Старе єврейське кладовище виникло орієнтовно наприкінці XVIII століття. До сьогодні на ньому збереглося близько 40 надгробків. 

У середині XIX століття за межами містечка створили нове єврейське кладовище. Нині на ньому збережені близько 70 надгробків, що датуються періодом від 1855 до 1910 року. Вони є цінним джерелом даних про історію регіону.

Для чого встановлювати огорожі навколо єврейських цвинтарів

Більшість єврейського населення в Україні знищили під час Голокосту. До цього українці та євреї співіснували на українських землях близько 2 тисяч років. Зараз часто саме цвинтарі є єдиними матеріальним свідченням існування колись єврейських громад у цих містах і селах.

Оскільки євреї в цих місцях вже не живуть, за цвинтарями нікому доглядати. Відтак їм загрожує знищення та зникнення (вандалізм, забудова, використання як сільськогосподарських земель). Щоб ці ризики були мінімальними, цвинтарі повинні мати огорожі, які визначають їхні чіткі межі та показують, що єврейську спадщину на місцях пам’ятають. 

Захист цвинтарів як об’єктів єврейської та української історичної спадщини необхідний для засвоєння трагедій минулого і розуміння наслідків нетерпимості, расизму та антисемітизму.

Про ESJF

Благодійний фонд ESJF (Європейська ініціатива зі збереження єврейських кладовищ) заснували у 2015 році завдяки фінансовій підтримці міністерства закордонних справ Німеччини. Основна місія — захист і збереження єврейських кладовищ у Центральній та Східній Європі шляхом визначення їх меж, нанесення на карту та будівництва огорож.

Робота в Україні та на Хмельниччині

За 10 років діяльності благодійний фонд ESJF встановив огорожі на понад 330 єврейських кладовищах та зібрав базу даних із понад 4000 цвинтарів у Центральній та Східній Європі. На сайті фонду можна переглянути ці місця на карті.

Протягом останніх 10 років були встановлені огорожі навколо єврейських кладовищ у таких містах і селах Хмельницької області: Славута, Теофіполь, Балин, Смотрич, Старий Остропіль, Шатава, Кам’янець-Подільський, Карвасари, Тарноруда, Судилків, Зіньків, Шепетівка, Старокостянтинів, Деражня, повідомили у БФ ESJF.

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook