Де у Хмельницькому можна побачити шахтарську симфонію трансмонументалізму

Унікальна за значенням і наповненням виставка «Міф про шахтарів. Ретроспектива» українського митця Романа Мініна наразі експонується у найбільшій залі Хмельницького обласного художнього музею.

Творчість митця, її унікальну шахтарську оповідку у живописі та авторських техніках хмельницькі шанувальники мистецтва вже могли бачити в межах трьох групових виставок ХОХМ – «Схід. Рівень свободи» у серпні 2022р., «Сучасне мистецтво з приватних колекцій» у квітні 2023р. та «Робота з пам’яттю» у січні 2024 р.

Зазначимо, що в межах кожної з цих виставок саме роботи пана Романа можна було визначити безпомилково за авторським почерком й, що головне  темою, яку через мистецтво все своє арт життя висвітлює митець.

Наразі, поціновувачі мистецтва нашого міста і гості мають дійсно фантастичну нагоду ознайомитись з ретроспективою творів Романа Мініна – художника, шедеври якого прикрашають світові галереї й високо цінуються колекціонерами та аукціонними домами України і світу (Phillips, Sotheby’s). До речі, ця виставка стала можливою у художньому музеї завдяки співпраці інституції з ABRAMOVYCH FOUNDATION. Також твори для експонування надали Klim Foundation та родина Кожемяк (ArtHuss).

Якщо говорити про життєвий шлях митця і його свідомий вибір – то в цих процесах було кілька переломних моментів. Так, пан Роман народився у місті Мирноград на Донеччині у справжній династії шахтарів. Тому, митець з юних років бачив всі аспекти вибору своїх батьків і відчував ціну щоденного шахтарського подвигу. Цікаво, що саме прізвище Мінін має «шахтарське коріння», так  слово «mining» – перекладається як гірнича справа або прикметних «шахтарський» – от такий не випадковий збіг. І міг би бути у родині Мініних ще один шахтар, якби не характер 17 річного Романа, який твердо й непорушно вирішив для себе  (*не без висновків споглядання життя шахтарів) бути митцем:

 «Іноді так хочеться казати правду, як було і є все в дійсності, але я стримую себе, щоб не нашкодити. Тому створювати казки, вірити та втілювати їх у реальність – то є наша основна й найшляхетніша мета», – Роман Мінін.

Шукаючи в оточуючому світі тему для випускної роботи, Роман отримав натяк від свого керівника, що тема артвисловлювання лежить на поверхні. Власне з цього і бере початок унікальний почерк Мініна-митця:

«Митець казкує, ритуалізує, міфотворить. Він має повне етичне право на амплітуду від сакралізації до сарказму у невичерпній шахтарській темі, бо він – тамтешній, з того універсуму, з шахтарської землі. У 2013 році, його знаковий твір «План втечі з Донецької області» буде номіновано на премію PinchukArtCentre. Підґрунтям для створення символічного плану-схеми виходу із герметичної соціальної системи стали особистий досвід, питома іронічність, тяглість і руйнування традиції монументального мистецтва та аналітичне мислення. Мінін – абсолютний монументаліст. Він мислить, узагальнює та формулює мистецькі меседжі відповідно до базових принципів монументально-декоративного мистецтва, щодо якого володіє досконалими знаннями.» – підкреслює кураторка виставки, мистецтвознавиця Олена Михайловська.

Зауважимо також, що Роман Мінін закінчив Харківське художнє училище (1998—2002) та Харківську державну академію дизайну і мистецтв (кафедра монументального живопису, майстерня Віктора Гонторова, 2002—2008).

Представлена у музеї експозиція є чудовою мистецькою машиною часу, у якій кожен може відкрито споглядати, вивчати й аналізувати ріст художника, його пошуки і медіа, якими він вибудовує власний стиль – трансмонументалізм.

Про свій артвинахід 2016 року у Мистецькому Арсеналі в інтерв’ю під час монтажу свого кінетичного твору «Не плач проти вітру» художник пояснював:

«Зараз я працюю над жанром, який назвав трансмонументалізм. Головна його задача – занурити глядача у стан споглядання, а не просто перегляду. Я думаю, що знайшов той «порт», до якого можна «під’єднатись» і «закачати інформацію». Стан споглядання – це шлях до взаєморозуміння між людьми… Хоча вважаю, що співчуття чи відчуття важливіші за розуміння між людьми».

З чого починався цей жанр, з чого народжувались, як соняшники, перші натяки на романтичне, але таке правдиве оспівування трагедії шахтарської долі – можна відкрити для себе подорожуючи від твору до твору.

Ось перед нами потужні масштабні роботи початку двотисячних на яких усміхнені шахтарі освітлюють посмішкою всю роботу, посмішкою щастя виходу назовні, посмішкою надії на краще життя.

Ще одна зупинка коло картини – духа, так справжнього «духа» у якого по сьогодні вірять шахтарі. Цей дух може спасти тебе від вогню, тільки зустріти його потрібно шанобливо, одягнувши на себе вивернутий назовні кожух. А тепер уявіть це вбрання в умовах шахти…

Ще одна робота Романа Мініна, яку точно можна знайти в мережі і яка на всі 1000% дасть вам розуміння всіх «бонусів» шахтарського календаря. (*просто знайдіть її). Є в експозиції і знайома з 2022 року робота «Івана Купала» зі своєю історією трагедії стрибка крізь полум’я, останнього стрибка для багатьох.

Не залишить вас байдужим і сучасна арт-техніка Мініна – футуристичні барельєфи, з спеціальною мовою кодів розробленою автором, яку при уважному розгляді можна пізнати, розгадати.

Саме деякі з цих барельєфів, якщо роздивлятися їх на відстані нагадують справжні вітражі, обрамлені переливами просвітленого скла, хоча це і пластик він насичений неймовірною енергією живого матеріалу філігранно перетвореного силою інтелекту справжнього митця.

 Сьогоденну пристрасть митця – твори, медіа у яких виступає віртуальна та доповненої реальності не представлені на виставці, проте – вправний користувач мережі швидко знайде їх, щоб ознайомитись (*дуже радимо).

Ось вони – головні герої сучасного міфу, з відкритими сяючими чорним золотом очима. Ці очі, які вдивляються в тебе майже з кожної роботи. Ці очі знають ціну життю і точно заглядали в пустоту погляду смерті. А ще вони у німому діалозі один з одним. Це перегукування зрідні сакральним фрескам, про пізнання життя, його справжніх цінностей і сміливості бути справжніми видобувачами сенсів.

Митець і громадянин, дійсно включений у трагедії і виклики сьогодення – Мінін цілком і повністю розуміє свою роль і обов’язки – будувати майбутнє мистецтвом:

 «Я вже не будую планів на майбутнє і навіть перестав думати про майбутнє. Мені здається, я вже перейшов в іншу стадію свого творчого розвитку, коли все, що мені треба, – це спокій, білий аркуш та олівець. Інколи ще вигадую пісні. Але водночас спокій мені тільки сниться, бо треба заробляти гроші не тільки для сім’ї, а й для ЗСУ» – зазначає митець Роман Мінін.

«Симфонія Донбасу» Дзиґи Вертова, «Рози» гурту Дах Дотерс, «Міф про Шахтарів» Романа Мініна – промовисте звучання сили нашої чорної перлини – незламної, вільної, української! Ходіть в музей, адже там історія нас сьогоднішніх в довершеному обрамленні кращого у світі  українського мистецтва! 

Читайте також: Виставка «Мальоване» відкрилася у Хмельницькому художньому музеї

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook