Спецополонка для губернатора та «зігріваюче» в наметі: як у Хмельницькому чиновники пірнали на Водохреще

Це тепер посадовці намагаються бути ближчими до народу, і коли справа доходить до участі у масових заходах, зокрема, пов’язаних з релігійними обрядами, ненав’язливо змішуються з гуртом, як заведено казати, пересічних мешканців. Іноді, щоправда, це грає проти них, бо часи тепер такі, що всі все бачать, всі все фіксують і всі все викладають як не у Фейсбук, так у Телеграм, Інстраграм, Вайбер, Тредс і куди там ще можна. А років так 15 тому про соцмережі якщо хтось в Україні щось і чув, то це було швидше виняток, ніж норма. Тож на загал така інформація могла потрапити лише від журналістів, які, за відсутності як виду самобутніх «репортерів зі смартфонами», встигали бути скрізь і всюди. Свято Водохреща та пов’язані з ним «чиновницькі рухи» авжеж не могли залишитися без уваги преси. І саме про це ми сьогодні розкажемо-нагадаємо.

Отож, 2010 рік. 19 січня. Водохреще поки що святкується за юліанським календарем. Дуже вдалий день для газети-тижневика, що виходить у четвер, – журналісти встигають не лише побувати біля ополонки, де хмельничани (і прості, і не дуже) пірнають, а й написати новину в номер, що готується до друку. Принаймні, журналісти видання «Є Поділля» встигли. І написали. А ми у нашій рубриці «Гортаючи старі підшивки» згадуємо, як воно було. Як завжди – цитуємо. Цього разу, знову, майже повністю.

У вівторок, на Водохреща, на Південному Бузі було людно. Охочих пірнути в ополонку з кожним роком стає дедалі більше. Ті, хто робить це уже не вперше, відзначають, що це справді суперова процедура, яка омолоджує організм, додає бадьорості, просвітлює думки і виводить з тебе всю скверну. Можливо, й тому у Хмельницькому, на Південному Бузі, цьогоріч було вирізано аж дві ополонки, біля кожної з яких поставлено льодяні хрести.

Одна з ополонок уже традиційно була вирізана біля спортивної школи, інша – поблизу рятувальної станції. В першій омивалися усі бажаючі, зокрема, і подільські представники шоу-бізнесу – Олена Польова та її чоловік Олег Фіщук, співачка Тетяна Рябініна, скрипалька Майя Онищук, бас-гітарист «Мотор’ролли» Ігор Лисий, батько нашої Міли Нітіч Сергій Нитичук та інші.

Згодом пірнути в крижану воду приїхали хмельницькі козаки, які привезли з собою… чорношкірого. Уродженець Конго, який уже близько семи років мешкає у Хмельницькому, теж вирішив доєднатися до української традиції омиватися на Водохреща в ополонці.

Друга ж ополонка призначалася для перших осіб області. Її охороняла міліція, а поблизу чергували МНС-ники та «швидка». Крім того, на березі поставили два намети. Кажуть, у них були накриті столи – щоб після омивання високопосадовці могли зігрітися, і не лише біля вогнища, а прийнявши «всередину» чогось «зігріваючого».

Щоправда, у такий мороз… (яким він був орієнтовно у 2010 році – показуємо – ред.)

…пірнути в ополонку наважилися лише губернатор Іван Гавчук та його т.в.о. заступника – керуючого апаратом обласної адміністрації Петро Купчишин.

Перед ополіскуванням Іван Карлович перепросив у Бога за усі гріхи, перехрестився й тричі пірнув у крижану воду.

Дякуємо за сприяння у наповненні рубрики Хмельницькій обласній універсальній науковій бібліотеці. Інші матеріали можна знайти за тегом підшивки на сайті Поділля NEWS.

Читайте також: «Електричне диво» на вулицях Хмельницького: як 55 років тому місто зустрічало перший тролейбус

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook