Ветеранка з хмельницької тероборони відкрила власну справу після служби та надихає побратимів

Повномасштабна війна змінила долі мільйонів українців. Для багатьох вона стала точкою неповернення, моментом, коли довелося переосмислити життя, професію, плани та власну роль у суспільстві. Саме такою точкою відліку став 2022 рік і для ветеранки з Хмельницького Олени Савьолової — жінки, яка пройшла шлях від волонтерки до військовослужбовиці, а згодом — до підприємиці та активної учасниці ветеранського руху.

Сьогодні Олена не лише розвиває власну кав’ярню, а й інвестує у власне зростання: завершила Школу лідерства для ветеранів і ветеранок від Ветеранського простору Хмельницької міської ради та навчається на лідерському курсі від руху Чесно та Українського католицького університету.

Коли допомога стала службою

На початку повномасштабного вторгнення Олена, як і тисячі небайдужих українців, долучилася до допомоги військовим. Вона прийшла як волонтерка до підрозділу територіальної оборони в Хмельницькому, де в перші тижні війни був величезний потік людей та надзвичайне навантаження.

«Я не пішла служити одразу. Я просто прийшла допомагати армії, тому що був великий наплив людей, вони самі не справлялися», — згадує вона.

Втім, щоденна присутність, відповідальність і готовність працювати поруч із військовими швидко стали очевидними для командування. Коли батальйон відокремився від бригади, Олені запропонували приєднатися офіційно:

«Сказали: ти і так тут кожен день ходиш, то давай з нами».

Так волонтерська допомога переросла у службу.

Бойові дороги Харківщини, Миколаївщини та Херсонщини

Уже за місяць після вступу до лав підрозділу батальйон вирушив у зону бойових дій. Для самої Олени це стало неочікуваним, але закономірним продовженням її вибору.

Разом із побратимами вона була на Харківщині, згодом — на Миколаївщині та Херсонщині. Це були важкі місяці війни, коли українські сили оборони стримували ворога, звільняли окуповані території та виборювали право країни на життя.

Після звільнення з військової служби Олена повернулася до цивільного життя вже іншою людиною — із новим досвідом, новими цінностями та новим запитанням: що робити далі?

Повернення до мрії

Ідея власної кав’ярні жила з нею ще з дитинства. Проте, як часто буває, буденність відкладала мрію «на потім». Саме після повернення зі служби Олена вирішила повернутися до того, що давно жило всередині.

Спершу вона спробувала себе у сфері кавової справи, побачивши вакансію баристи. Це дало практичне розуміння роботи закладу. Вирішальний поштовх зробив чоловік:

«Він сказав мені: ти ж завжди хотіла кав’ярню — іди роби свою».

Попри сумніви, фінансові труднощі та невпевненість, Олена наважилася. Скористалася можливостями грантової програми від Хмельницького обласного центру зайнятості, отримала консультації від фахівців програми «Зроблено в Україні» і почала реалізовувати бізнес-план.

Бізнес, побудований на цінностях

Сьогодні кав’ярня Олени — це не лише місце, де можна випити каву. Це приклад малого бізнесу, створеного з нуля завдяки наполегливості, підтримці спільноти та вірі у власні сили.

У закладі працює наймана працівниця, яку власниця шукала не лише за професійними навичками, а й за цінностями. Для Олени важливо, щоб людина працювала з тим самим ставленням до справи, з повагою до гостей та любов’ю до процесу. Саме тоді народжується команда.

У закладі частину продукції виготовляють самостійно, а також співпрацюють із побратимами-підприємцями, як-от ветеранським бізнесом «Тісто». Таким чином формується ветеранська бізнес-спільнота взаємної підтримки — коли колишні військові допомагають одне одному будувати нове життя.

Освіта як новий фронт розвитку

Олена переконана: повернення з війни не має завершуватися розгубленістю чи ізоляцією. Навпаки — це час шукати нові можливості, знайомитися з людьми, навчатися та діяти.

Саме тому вона долучилася до освітніх програм для ветеранів та ветеранок. Завершила Школу лідерства від Ветеранського простору Хмельницької міської ради, а нині продовжує навчання на курсі політичного та громадського лідерства в Українському католицькому університеті.

Ці програми дають не лише знання про громадський сектор, управління чи політику.

Вони формують середовище однодумців — людей, які пройшли війну і тепер готові змінювати країну у мирному житті.

«Головне — зайти в це середовище, знайти своїх і почати з ними співпрацювати та комунікувати», — говорить ветеранка.

«Коло своїх»: простір підтримки для ветеранів

Окреме місце у планах Олени займає новий соціальний проєкт — ветеранська кав’ярня-простір підтримки та «коло своїх».

Йдеться про створення нової локації у Хмельницькому, де ветерани та ветеранки зможуть збиратися без формальностей, просто приходити на каву, спілкуватися, зустрічати друзів і відчувати себе серед своїх. До співпраці вже планується залучення фахівців у сфері ментального здоров’я, які проводитимуть арттерапію, кола підтримки та інші цікаві заходи. Ідея проста, але надзвичайно важлива: створити простір, де не треба нічого пояснювати, де тебе розуміють без зайвих слів. Це місце, де хтось може написати у спільний чат: «Я йду на каву. Хтось буде?» — і поруч знайдуться ті, хто також потребує розмови, підтримки чи просто людської присутності.

Історія Олени Савьолової — це історія сучасної української ветеранки: сильної, рішучої, підприємливої та небайдужої. Сьогодні вона формує майбутнє країни  підтримуючи бізнесом, громадською активністю та створенням нових можливостей для побратимів і посестер.

Читайте також: Кохання, що тримає тил: як ветеранська родина з Хмельницького створила власний кавовий бізнес (ФОТО)

Кав’ярня, в якій є душа і сенс: як працює ветеранський бізнес у Хмельницькому

«Майже в кожному кафе є наш продукт»: як ветеранська пекарня годує тисячі хмельничан

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook