На Хмельниччині під час розкопок печерного монастиря виявили унікальні знахідки (ФОТО)

У селі Маліївці на Хмельниччині тривають масштабні археологічні розкопки на території давнього скельного монастиря біля знаменитого місцевого водоспаду. Науковцям та студентам, які досліджують цей унікальний сакральний комплекс, уже вдалося відкопати потужний фундамент давньої дзвіниці, виявити фрагменти рідкісних фресок та знайти скіфський артефакт.

Організатором досліджень виступив Малієвецький обласний історико-культурний музей, а партнерами на майданчику стала команда ГО «Україна Інкогніта». Археологічну експедицію очолює кандидат історичних наук, керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції «Охоронної археологічної служби» Інституту археології НАН України Павло Нечитайло. Що вдалося знайти під час розкопок, розповів краєзнавець та журналіст з Городка Дмитро Полюхович.

Сторінки історії: від Княжої Русі до руйнування

Печерний монастир існував у Маліївцях протягом кількох історичних періодів, а його найдавніші витоки можуть сягати часів Княжої Русі. Точний час створення печер у м’якому травертині, як і їхня початкова кількість, залишаються невідомими — значну частину скелі за комуністів знищили, перетворивши на каменоломню.

Після руйнації у XVII столітті обитель відновили у 1708 році як унійний монастир Чину св. Василія Великого. Саме за василіан скелю перетворили на штучний водоспад. Письменник Олександр Пшездецький у своїй книжці 1841 року описував цю місцевість так:

У «нижній» печері-каплиці раніше стояла фігура св. Онуфрія, яка нині встановлена над скелею біля джерела. Після ліквідації монастиря російською владою його храм став парафіяльним, а більшість споруд занепали. Храм і дзвіницю остаточно знищили у 1930-х роках, хоча рештки деяких монастирських будівель можна було побачити ще на межі 1960–1970-х років.

Оборонна дзвіниця, таємничі розписи та давня кераміка

Головною метою нинішніх археологічних розкопок було віднайти залишки монастирської дзвіниці для подальшого дослідження та музеєфікації. Приблизне місце її розташування встановили за архівним фото початку ХХ століття, яке знайшов дослідник музею Дмитро Баб’юк. Науковцям пощастило знайти фундамент уже під час закладення першого шурфу.

Історики датують цю основу кінцем XVII – початком XVIII століть. Поруч виявили підмурок ще однієї, ймовірно, давнішої споруди, розгадку якої залишили на наступний рік.

Справжньою археологічною сенсацією став знайдений зі східного боку дзвіниці шар збитого тиньку зі слідами розписів. За однією з версій, старі унійні розписи збили та використали для підсипки мурів, коли храм передавали Російській церкві.

Також археологи зафіксували два культурних шари (XVII та XVIII століть) та знайшли фрагменти давньоруської кераміки ХІІ–ХІІІ століть. За словами Павла Нечитайла, ця кераміка підтверджує його гіпотезу, що Малієвецький монастир є одним із найдавніших на Поділлі, як і Бакотський. Окрім цього, трапилися й поодинокі уламки всюдисущої трипільської кераміки.

Скіфський слід та практика студентів

Безпосередньо під час візиту журналістів на глибині 2,2 метра біля самої основи дзвіниці студенти відкопали унікальну для цієї локації знахідку — скіфський бронзовий наконечник стріли. Поява скіфського артефакту тут не є дивною, адже на околицях Маліївців відомо кілька курганів того часу.

Розкопки тривають у межах польової практики студентів Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії під керівництвом доцента Сергія Семенчука.

Археологічна експедиція працюватиме у Маліївцях до 21 червня. Остаточні висновки щодо знахідок науковці зроблять після детального опрацювання результатів розкопок.

Детальніше – читайте на сайті “Україна Інкогніта”

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook