Епідемія 1770 року на Поділлі: історія «чумних хрестів»

8 серпня 1770 року на Поділлі зафіксували першу смерть під час чергової хвилі епідемії чуми. Моровиця тривала до лютого 1771 року та стала однією з наймасштабніших і найжорстокіших епідемій у регіоні.

За словами краєзнавця з Городка Дмитра Полюховича, чуму на Поділля занесли російські військові, які поверталися із війни з Османською імперією. До цього моровиця поширилася територією сучасної Румунії, куди її, своєю чергою, занесли підрозділи яничарів, направлені з Константинополя.

Епідемія поширилася значною частиною регіону. За даними, які наводить краєзнавець, у Кам’янці та навколишніх селах померли близько 30 тисяч осіб, а загальна кількість жертв у Подільському, Брацлавському та Волинському воєводствах сягнула близько 200 тисяч.

Що таке «чумні хрести»

Пам’ять про епідемії чуми на Поділлі збереглася, зокрема, у вигляді так званих «чумних хрестів». Це надгробки, які встановлювали на місцях поховань жертв моровиці.

Людей, які померли від чуми, часто ховали не на звичайних цвинтарях, а неподалік їхніх будинків. Так намагалися не допустити подальшого поширення інфекції.

На світлинах, які опублікував Дмитро Полюхович, — надгробки жертв саме епідемії 1770–1771 років. Водночас на Поділлі відбувалися й інші спалахи чуми, після яких також залишилися подібні хрести.

Читайте також:

У лісі на Хмельниччині знайшли «чумний хрест» XVIII століття: історія сенсаційної знахідки

Таємниці старого цвинтаря на Хмельниччині: дослідники виявили унікальні «козацькі» хрести

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook