Литовські благодійники вдруге привезли на Хмельниччину допомогу родині переселенців

До родини маріупольців, яка зуміла втекти від війни на Хмельниччину, завітали волонтери з Литви. Цього разу привезли електровізок для дівчини, котра після перебування у підвалі знову втратила можливість самостійно пересуватися. А ще – швейну машинку.

Понад тисячу кілометрів подолали литовські волонтери, аби дістатися одного з сіл на Хмельниччині. Вдруге за місяць вони привезли гуманітарну допомогу для родини з Маріуполя.

Родина з п’ятьох людей дивом втекла від війни. Евакуація тривала півтора тижні. До цього були сто днів в окупації, з них 42 дні – життя у підвалі.

У нас є родичі в Росії, але ми категорично не хотіли їхати в той бік. Я спілкувалася з троюрідною сестрою, яка живе в Росії, вона мені радить повертатися додому, там все добре, Росія все відновлює. Напевно, вона краще знає. Це ж вона пила воду з батарей опалення, а не ми, хліб запліснявіли їла, – ділиться емоціями крізь сльози вимушена переселенка Ірина.

Та додає: головне, що вся родина жива.

Волонтери привезли Ірині швейну машинку, адже попри усі випробування, дівчина виготовляє дивовижних гномів. Побачивши її, дівчина знову не змогла стримати емоцій, цього разу – щасливих.

Також для Ірини литовці придбали електровізок. Дівчина випробувала новинку, і знову ледве стримала сльози.

Молодший брат Ірини Євген – на інвалідному візку від народження. Минулого разу волонтери привезли йому скутер, аби він міг вільно пересуватися.

У нього стільки було радості, він такий щасливий був. Він за шість місяців вперше по-справжньому посміхався, – розповідає матір Ірини та Євгена Світлана Іванівна.

Життя у селі зовсім не схоже на життя у Маріуполі, розповідає Євген.

Тут одна суцільна вулиця, я стільки лабіринтів, що можна загубитися, – ділиться враженнями чоловік, та додає: – Звикаємо до тиші.

Євген не вірить, що їм вдасться повернутися додому. Їхній будинок залишився без даху. Тут почали ремонтувати сусідній.

Дуже хочеться, звісно, повернутися в Маріуполь, але ми розуміємо, що це неможливо. Там немає ні води, ні світла, ні газу. Нема ніяких умов. Серцем це розумієш, а змиритися не можеш, – каже  пані Світлана.

Фонд «Дякую що ти є» у Литві допомагає Україні з 24 лютого. Дві автівки, в яких привезли гуманітарну допомогу, доправлять військовим.

Усе, що пережила родина з Маріуполя, фільмує журналістка, щоб у Литві та у всій Європі знали, як і з ким Росія воює.  

Відео: МТРК Місто