У Славуті вшанували пам’ять князя Романа-Даміана Санґушка та згадали події сторічної давності

Першого листопада 1917 року в Славуті було вбито Романа Санґушка – відомого громадського і політичного діяча, промисловця і мецената, людину, яка внесла вагомий вклад у розбудову  міста.

Рід Санґушків залишив вагомий слід в історії нашого краю. Князі Санґушки займали важливі політичні, військові та адміністративні посади у Великому князівстві Литовському, шляхом династичних одружень поріднився з князівськими родинами Заславських, Любомирських, Острозьких. Четвертий, останній князь із роду Санґушків, який жив у Славуті й чимало зробив для її розвитку.

Володіння Санґушків складалися з повітового міста Заслав, містечок Славута, Білогородка, Корниця та 97 сіл.

Господарські реформи співпали у часі з реформою 1861 р., коли в Російській імперії відбулося скасування кріпосного права. Згідно викупного акту від 1861 р., в Славуті 239 селянських дворів мали намір викупити свої земельні наділи.

Земельна реформа прискорила розвиток промисловості у місті. Була відновлена робота паперової фабрики, успішно працював механічний завод, на якому працювало понад дві сотні робітників, на фабриці сукна та шерстяних виробів працювало понад 400 робітників. Крім того в Славуті діяли цегельний та чавунно-ливарний заводи, чотири водяних млини, лісопильня. До кінця XIX ст. Р.В. Санґушко відкрив у Славуті миловарний, свічковий, пивоварний заводи та ще одну лісопильню. Заснував широко відомий кумисо-лікувальний санаторій, збудував лікарню.

Промисловий розвиток містечка значно підніс добробут та заможність населення, що проживало в маєтках князя Санґушка та навколишніх селах.

У той же час князь Роман Санґушко займався благодійністю і культурно-просвітницькою діяльністю. Не без участі князя у Славуті відкрили у 1902 році двокласне народне училище, а в 1914 році польську парафіяльну школу.

У князівському маєтку була бібліотека і архів рідкісних документів, в якій нараховувалося більше 5 тис. томів на різних мовах, багате зібрання старовинних рукописів грецьких і латинських, повне зібрання польської хроніки, документи про історію козацтва до Богдана Хмельницького та ін.

У родинному маєтку була також велика картинна галерея, в просторих залах якої розміщувалися оригінали картин найкращих польських художників, видатних майстрів старої італійської і фламандської шкіл.

У зв’язку із сторіччям цієї трагічної події 1 листопада 2017 року славутчани вшанували пам’ять князя покладанням квітів до пам’ятного знаку встановленого на його честь.