Хмельницький туалетний: де у місті поважають базові потреби

Туалет – індикатор змін, а не лише місце для справляння потреб. Його наявність та якість облаштування – не просто повага до базових потреб Людини. А й запорука того, що скрізь буде охайно та чисто. Бо ж не доведеться, якщо закортить, ходити під кущі, або у закуток під’їзду.

Не будемо зараз про село, яке ще не цілком відійшло від концепції “вигрібна яма”. А як у місті?

Справи туалетні у Хмельницькому прокращуються пропорційно загальноміському покращенню. Минулоріч відкрили нову громадську вбиральню у сквері ім. І. Франка. Скористатися якою можна поки що без плати. В іншому сквері – ім. Т. Шевченка – два роки тому вхід у платний сортир зробили не за гроші. З’явилися кабінки, поки що без вигод, і у дендропарку. А у зоокуточку парку ім. М. Чекмана працює безкоштовний для відвідувачів туалет з водою.

Торговельні центри мають свої досить пристойні вбиральні. “Квартал”, “Оазис” та заклад на зупинці “Електроніка” – за символічну плату. У ЦУМі туалет воки що безкоштовний.

Проте є у Хмельницькому і “лузери”. Ті, які ховають свої сортири від відвідувачів. Чому “лузери”? Бо рано чи пізно вони втрачатимуть. Люди, “розбещені комфортом”, обиратимуть інші локації для покупок – з вбиральнею.

Найхитріша та найоригінальніша – адміністрація ТЦ “Променад Олександрівський”. Місцеві продавці кажуть: втомилися від навали відвідувачів каво-точок, які розташовані поруч. Мовляв, люди там п’ють, а сюди ходять “відливати”. Саме тому біля входу у тутешню вбиральню вже більше року вічлива та брехлива табличка “Зачинено на реконструкцію”.

Насправді сортир працює. Тільки для працівників центру. Якщо ж спробувати пояснити: це треба дитині, до туалету пустять. Щоправда, не зрозуміло, чим дитячі природні потреби принципово відрізняються від дорослих.

Якщо “Променад” дурить всіх табличкою, то великі центри, які продають вживані речі, нахабно забороняють відвідувати свої туалети. Водночас саме у таких магазинах люди проводять чимало часу, порпаючись в одязі та взутті. Отож нижче список місць, де не поважають базові потреби homo sapiens

• “Єврошоп”. Окрім завищених цін, це магазин відверто повідомляє про свою концепцію “Ми вас не пустимо”. Чому? Бо у нас нужник тільки для працівників! Хочете написати у книгу скарг? Та ради Бога! От пишіть! Ми вас все одно не пустимо. Бо так ми собі вирішили.
• “ЄвроМікс”. За стійкою вам, не зморгнувши оком, повідомлять: у нас нема туалета. “Ідіть на інший вхід у торговельний центр. Ага, ми і самі туди ходимо!” Насправді за дверима з табличкою “Службове приміщення” у них ховається вбиральня. І якщо сильно пощастить, туди можуть пустити дитину. Але не вас.
• “Ретекс”, вул. Інститутська. Для справедливості: площа закладу менша. Туалет тут теж зашифрований. І теж дорослим туди іти не дозволяють, демонструючи лояльність лише до дітей.
• У “Каламбурі” на вул. Шевченка теж стандарте: “для відвідувачів тут сортиру нема”.

Звісно, очевидно й те, що чимало українців досі чомусь не навчилися культурі поведінки у сортирі. І тільки так можна виправдати гасло “Ми вас не пустимо”.

Поки ж можна констатувати: повагою до людини у Хмельницькому “пахне” далеко не у всіх місяцх.

Світлана Русіна

Досвід у журналістиці близько 20 років. У різні часи працювала для інформагентства “Контекст-медіа”, “Суспільне Поділля”, МТРК “Місто”, газети “Експрес”, Громадського радіо, сайтів “Поділля news”, news.km.ua, “Новини Хмельницький”. Блогерка у “Хмельницький постовий”. Учасниця проєкту “Голос місцевих ЗМІ”. Авторка віршів.