У зоні спостереження Хмельницької АЕС влаштовують екологічні тури

Територія навколо Хмельницької АЕС – частина Національних природних парків «Мале Полісся» та «Дермансько-Острозький».

Національні парки розташовані у мальовничій місцевості, де поєднались ландшафти Полісся та лісостепу. Територія парків охоплює лісові масиви Ізяславського, Славутського, Острозького, Здолбунівського районів, які завдяки своїм унікальним розташуванням та кліматичним умовам вирізняються багатим біорізноманіттям. Природні парки включають в себе кілька озер і болотних масивів, пагорби Мізоцького кряжу та Кременецьких гір, а також частини долин річок Горинь, Вілія, Гнилий Ріг.

Відділ роботи з громадськістю і ЗМІ Хмельницької АЕС ініціював проведення низки екологічних турів заповідними стежками навколо атомної станції.

Нещодавно відбувся перший із запланованих екотурів Національним природним парком «Дермансько-Острозький», який існує в гармонії із найпотужнішим енергетичним підприємством Хмельниччини та входить до зони спостереження Хмельницької АЕС.

Заповідник створений ще у 2009 році для охорони ландшафтів Малого Полісся, Волинської та Подільської височин і охоплює Здолбунівський та Острозький райони Рівненської області.

Познайомитися із принадами флори та фауни заповідника поставила за мету група медійників, науковців та дослідників, яка вирушила мандрувати екологічними стежками краю. Серед них  працівники Нетішинського краєзнавчого музею, зокрема директор Оксана Кононюк та науковий співробітник Наталія Горячова, відомий орнітолог-любитель Віктор Бондарець та екологи-науковці із Острозького заповідника.

Розпочали спільну подорож із мальовничого села Межиріч, що на Острожчині. Його принадою є місцевий став, який впадає в річку Збитинка. Такі тихі заплави є взірцем спокою та релаксу: гладеньке плесо води порушують хіба що граціозні рухи сімейства лебедів із малятами та водопій місцевих гнідих красенів. Крім знімальної техніки, була також можливість спостерігати за рослинним і тваринним світом через біноклі.

Наступною зупинкою екологічного туру став Новомалин, згадка про який сягає 14-го століття. Нині це тихе село Острозького району презентує відвідувачам руїни каплиці Новомалинського замку, яка збереглася тут найкраще. Сам замок, який свого часу був досить відомим палацовим комплексом Волині, перетворився на кілька зруйнованих стін-мурів.

Сьогодні лише мальовничі руїни нагадують про минулу славу палацового комплексу, а колишні бали, мисливські походи та світські розваги шляхтичів намагається замінити сучасний етнофестиваль «Новомалинська Любава», який проводиться тут уже кілька років поспіль.

Ще однією окрасою села є новомалинське водосховище, яке входить до Дермансько-Острозького заповідника, окрім того воно ще має статус орнітологічного заказника «Збитинський».

Загальна плаща озера – 232 гектари, власне, водне дзеркало займає 180 гектарів, це досить значна величина, як для штучної водойми на маленькій річці Збитинка, яка протікає територією Національного парку і є притокою Вілії.

А навколо водосховища є дуже багато заболочених плавнів, де теж гніздяться і мешкають різні види пернатих. Став існував тут з давніх часів, а з 1981 року після реконструкції отримав статус водосховища.

Завершальним акордом екологічного туру були унікальні карбонатні болота в лісових масивах села Буща на Здолбунівщині. Саме тут розміщений ботанічний заказник загальнодержавного значення.

Саме в цю пору року, простуючи лісовою екостежкою, можна побачити найбільше червонокнижних рослин, зокрема квітучі дикі орхідеї – коручки болотні, росичку комахоїдну, мох-сфагнум, калган (перстач прямостоячий), інші цікаві види флори. На болоті росте також язичник сибірський – рідкісна червонокнижна рослина, саме вона стала символом-емблемою Національного природного парку «Дермансько-Острозький». Загалом на території заповідника росте понади тисяча рослин, з них 90 видів занесені до Червоної книги України.

Останнім часом модним і популярним став екологічний туризм – відпочинок в місцях з незайманою природою. Саме такими туристами стали і учасники цього туру, пересвідчившись в  екологічному благополуччі та гармонійному співіснуванні потужного промислового виробництва з навколишнім середовищем.