• Настає момент, коли кожен малюк розуміє, що якщо промовчати або сказати неправду про те, що відбувалося, поки батьки не бачили / не чули / не помітили, можна уникнути покарання або навіть отримати похвалу.
• У віці 3-6 років з розвитком мови та образного мислення діти часто плутають реальність зі своїми фантазіями. Це одна з особливостей дитячої брехні.
• Діти брешуть, коли знають, що співрозмовник не сприйме їхню правду. Наприклад, дитина розповіла батькам про те, що з нею сталося, а її за це насварили, розкритикували, «не любили».
• Або ж вразлива дитина може, наслухавшись розповідей друзів про те, як їх карали за правду, прийняти до уваги їхній досвід та почати обманювати своїх батьків.
• Старші діти та підлітки можуть говорити неправду, щоб захистити друзів та обійти заборону дорослих не дружити з кимось.
• Також підлітки можуть брехати, щоб не засмучувати своїх батьків та запобігти можливому конфлікту між мамою і татом через свій проступок.

Важливо пам’ятати, що для того, аби звести ймовірність дитячої брехні до мінімуму, потрібно заохочувати та розвивати самостійність дитини. Якщо ж вона провинилась або в чомусь помилилась, не сварити її, а зробити висновки, проговорити їх вголос, щоб в майбутньому ситуація не повторилася.

І не варто вимагати від дитини всієї правди. Вона має право якусь інформацію залишити собі на подальше обмірковування. Коли буде готова – вона сама розповість.

Більше інформації можете дізнатися на сторінці психологічного центріу“Інсайт” або за телефоном 097-665-08-45.

Які бувають вікові кризи у дітей та як з ними впоратися – читайте за посиланням