Монастир у Слобідці-Сатанівській

Трохи не доїжджаючи до санаторіїв, варто звернути праворуч, у село Слобідка-Сатанівська хоча б для того, щоб побувати у печерах монахів, видовбаних у скелі, та подивитися на доволі оригінальний розпис на стінах місцевого храму, де в гієні вогненній горять вожді пролетаріату Сталін та Ленін разом з Крупською. Історики твердять, що ще у 981 році обитель відвідував князь Володимир Великий, який на той момент ще був язичником, пізніше у ній побували такі відомі особи як той самий Петро І та російський полководець Олександр Суворов.

Розпочати свою екскурсію можна із найдревніших монаших помешкань, котрі сховані внизу у горі за Свято-Троїцькою церквою. Церковні перекази твердять, що в них у 938 році оселився учень Кирила та Мефодія, котрий прийшов на Поділля з Афону, тим самим поклавши початок існування святого для християн місця в оточенні великих язичницьких культових центрів. Одне із видовбаних у горі помешкань називають «келією подвигу». У ній знаходиться камінь випробування – твердять, що він намолений настільки, що якщо доторкнешся до нього, твоя мрія стане реальністю.

У XVI столітті над келіями розбудували чоловічий монастир, а вже через сто років він став пристановищем католицьких орденів – кармелітів і василіан, а згодом і притулком для єдиного в Україні цеху жебраків. Щоправда, коли монастир став православним, цеху настав кінець. Залишилось тільки село поруч з монастирем, яке називали жебрацькою слободою.

Зі старих приміщень Свято-Троїцького монастиря збереглися дзвіниця, келії, церква (лише трохи перебудована) та в’їзна брама. На дзвіниці ви можете роздивитися залишки фресок та барельєф, який зображує сюжет з Євангелія.