П’ять моделей монетизації StartUp проектів (продовження)
31 Серпня 2018
Бізнес-аналітик, StartUp developer

У попередній статті було розкрито 3 моделі монетизації StartUp проектів. Цього разу поговоримо про інші дві.

 А ось і вони:

  1. Рекламна модель.

В цьому випадку проект з різними часовими проміжками показує рекламу своїм користувачам. Дана модель є лідером серед моделей, які обирають юні стартапери для власних проектів.

Наприклад:

  • Е-мейл сервіси та агрегатори порталів основних тем інтересів користувачів, типу «Yahoo», «Mail.ru»  як правило, такі сервіси мають багатомільйонну щоденну відвідуваність та контракти з представництвами найбільших виробників від алкоголю до портативної техніки та автомобілів. Їх основна модель – показувати користувачам банери (хоча ефективність такої реклами падає). До того ж, йде розвиток RTB-моделі показу банерів (real time bidding – це коли перед завантаженням сторінки з надшвидкістю відбувається аукціон серед банерів різних рекламодавців за право бути показаним вам як користувачу), яка, швидше за все, приведе до збільшення оборотів подібних сайтів-гігантів.

Ця модель не дуже підходить для стартапів тому, що, в першу чергу, монетизація відбувається завдяки В2В продажам і, якщо ваш проект невідомий,  навряд чи хтось вам сам зателефонує і запропонує контракт. Тому потрібно буде самим формувати відділ продажу та багато дзвонити, а це досить витратно на початковому етапі.

  • Лідогенератори, сайти та додатки-агрегатори інформації, типу «Banki», «Sravni.ru», «Kupongid.ru», «Prostrahovanie.ru» . Подібні сервіси збирають максимум інформації на конкретну тему: кредити, КАСКО, купони, іпотека тощо. Дохід таких проектів – це комісійні з кожного конкретного клієнта, який прийшов з даного сервісу до постачальника товарів/послуг. Заробіток також може формуватись автоматично, через партнерські програми (увипадку, якщо товар або послугу можна замовити прямо на сайті-партнері) або через телефон, коли ви залишаєте заявку на кредит в конкретному банку на подібному сервісі, а вам телефонують уже з банку, але процент прибуткувід вашого кредиту або вартість ліда банк має оплатити площадці, з якої цей клієнт прийшов.

Для стартапів даний тип монетизації є прийнятним, тому що він, при правильному налаштуванні сервісу починає генерувати потік грошей достатньо швидко в напівавтоматичному режимі, до того ж він є не дуже витратним.

 5. Транзакційна модель.

Ви переводите через свій сервіс кошти, від однієї сторони до іншої, а за комісію  виконуєте додаткові послуги для користувачів. Для отримання вигоди за даною моделлю потрібно або мати мільйонні обіги (щоб жити на 3-5% комісії), або менші обіги, але більшу комісію.

Наприклад:

  • Платіжні сервіси та системи типу «Webmoney», «Яндекс Деньги», «Qiwi», «Robokassa», «Chronopay» – цесистеми, за допомогою яких можна здійснювати ввід, вивід, переказ грошей, і за більшість операцій беруть свою комісію 3-5%.
  • Агрегатор/біржа продавців та покупців, типу (туризм) «AnyWayAnyDay», «Oktogo», «OneTwoTrip», (техніка)«Wikimart», «Yandex Market», (купони) «Groupon», «Biglion» – ці майданчики, з одного боку, збирають пропозиції багатьох постачальників якої-небуть галузі (готелі, білети на концерти/літаки/потяги, постачальники техніки, малийта середній бізнес з надання послуг у вузьких ринках), а з іншого пропонують користувачу найбільший вибір на одному майданчику товарів/послуг цієї ж галузі. Дохід формується з комісії, яку платять постачальники – приблизно до 10%. Краще за все, коли в такому проекті немає логістики, оскільки це спрощує бізнес-механізми проекту.

Дивіться, за якою моделлю монетизації ви працюєте в свому бізнесі, і робіть її ще більш ефективною. А якщо ви займаєтесь стартап-проектом – обирайте найбільш прийнятну модель монетизації.

Щасти!

Дмитро Лисий

Бізнес-аналітик, StartUp developer