Пупкова грижа у дитини: коли хірург радить спостереження, а не операцію

Пупкова грижа у немовлят і дошкільнят — діагноз частіший, ніж може здатися на перший погляд. Вона зустрічається приблизно у 10–30% дітей. У більшості випадків такий стан є доброякісним і не потребує негайної операції. Завдання дитячого хірурга — відрізнити функціональні, перехідні стани від тих, які можуть призвести до ускладнень.

Звернутися до фахівця по консультацію можна на відповідній сторінці клініки “Веселка” https://veselka.clinic/napriamky/vuzki-spetsialisty/khirurg/.

Як формується пупкова грижа

Після народження кільце, через яке проходили судини пуповини, поступово закривається сполучною тканиною. Якщо цей процес відбувається повільно або неповністю, залишається слабка ділянка черевної стінки — і внутрішні структури (найчастіше сальник або петлі кишківника) можуть випинатись назовні під шкірою. 

Грижа зазвичай:

• м’яка на дотик;
• легко вправляється всередину при натисканні;
• посилюється при плачі, кашлі, натужуванні;
• не викликає болю або інших скарг у дитини.

Найбільш активно формування грижі спостерігається в перші місяці життя. І навпаки — самостійне закриття відбувається поступово до 3–5 років.

Причини, які підвищують ризик:

• передчасне народження;
• низька маса тіла при народженні;
• гіпотонія м’язів передньої черевної стінки;
• частий плач, закрепи, підвищений внутрішньочеревний тиск.

Важливо: сама по собі наявність цих чинників не є підставою для операції. Вони лише визначають тактику спостереження.

Коли операція не потрібна

У більшості випадків дитячий хірург не призначає втручання при першому ж огляді. Замість цього рекомендована динаміка спостереження. Рішення ґрунтується на кількох факторах.

1. Розмір грижового кільця.

При діаметрі до 1 см у малюків до 3 років висока ймовірність спонтанного закриття. У деяких випадках спостерігається повна регресія навіть у дітей віком 4–5 років.

      2. Вік.

Чим менша дитина, тим вищий шанс на природне зростання м’язів і зміцнення пупкового кільця. Саме тому в більшості клінічних рекомендацій відстрочення операції можливе до 4–5 років.

      3. Стан грижі.

Якщо вона м’яка, вправляється легко, не болюча, не викликає занепокоєння — операція не показана.

      4. Динаміка.

Якщо за 6–12 місяців утворення поступово зменшується — це аргумент на користь подовження періоду безопераційного нагляду.

Додатково може застосовуватись підтримуюча терапія:

• зміцнення м’язів живота через фізіотерапевтичні вправи;
• консультація педіатра для корекції закрепів або здуття.

У яких випадках операція неминуча

Хірургічне втручання показане, якщо:

• грижа не закривається до 4–5 років;
• розмір дефекту перевищує 1,5–2 см і не зменшується з часом;
• є ознаки невправної грижі — тобто сальник або кишківник фіксується у грижовому мішку;
• з’являються біль, набряк, гіперемія — ознаки утиску;
• утворення викликає у дитини психологічний дискомфорт.

Зауважте, що самостійне втручання — пластирі, примочки, давлячі пов’язки — не лише неефективні, а й можуть нашкодити.
Пупкова грижа — це функціональний стан, який часто вирішується природним шляхом. Головне — не діяти наосліп, а довірити рішення дитячому хірургу.