Стартова чи фінішна шпаклівка – розбираємося в відмінностях та призначенні матеріалів

Кожен, хто коли-небудь займався ремонтом, стикався з моментом, коли потрібно обрати правильний матеріал для вирівнювання стін. Здавалося б, проста задача перетворюється на справжню головоломку: стартова чи фінішна шпаклівка? Від правильного вибору залежить не лише якість поверхні, але й довговічність всього покриття. Розберемося детально з цими матеріалами та з’ясуємо, коли використовувати кожен з них.

Стартова шпаклівка

Стартова (базова) шпаклівка призначена для первинного вирівнювання поверхонь із значними дефектами. Цей матеріал має грубішу структуру та більшу товщину нанесення, що дозволяє усунути серйозні нерівності, тріщини та вибоїни. Готові шпаклювальні маси sniezka цієї категорії містять армуючі волокна, які підвищують міцність покриття та запобігають утворенню нових тріщин.

Базові склади відрізняються високою адгезією до різноманітних основ: бетону, цегли, старої штукатурки. Вони можуть наноситися товстим шаром (до 15-20 мм за один прохід), що робить їх незамінними для роботи з проблемними поверхнями. Час висихання стартових матеріалів зазвичай становить 4-6 годин, після чого можна розпочинати шліфування та подальшу обробку.

Фінішна шпаклівка

Фінішний матеріал має принципово іншу мету – створення ідеально гладкої поверхні під декоративне покриття. Структура такої шпаклівки значно дрібніша, а товщина нанесення не перевищує 2-3 мм. Саме цей тип матеріалу забезпечує бездоганну гладкість, необхідну для фарбування або поклейки тонких шпалер.

Фінішні склади легше шліфуються, утворюючи мінімум пилу. Вони мають вищу пластичність та чудово розподіляються по поверхні, заповнюючи навіть найдрібніші пори та подряпини. Після висихання утворюється щільне, однорідне покриття білого кольору, що слугує ідеальною основою для будь-якого декору.

Ключові відмінності матеріалів

Основні розбіжності між стартовими та фінішними складами полягають у наступному:

• Розмір часток наповнювача суттєво відрізняється;
• Максимальна товщина шару варіюється від декількох міліметрів до двох сантиметрів;
• Міцність покриття у базових матеріалів значно вища;
• Вартість фінішних складів зазвичай більша через складніший процес виготовлення;
• Час обробки та висихання може відрізнятися залежно від типу.

Для отримання оптимального результату варто дотримуватися певної послідовності робіт. На поверхнях із серйозними дефектами спочатку застосовують стартовий матеріал, ретельно вирівнюючи всі нерівності. Після повного висихання та шліфування наносять фінішний склад тонким рівномірним шаром.

Професійний підхід передбачає ретельну підготовку основи, правильний вибір інструментів та дотримання технології нанесення. Тільки комплексне виконання всіх етапів гарантує довговічність та бездоганний зовнішній вигляд оздоблених поверхонь.