Від проблем не рятують ні гроші, ні слава

Іноді здається, що в людей заможних, відомих, популярних або мудрих та святих не має ніяких проблем. Адже в них є особливі можливості або здібності…

Насправді, люди сильні, багаті, оригінальні, талановиті так само, як й інші можуть захворіти, померти, помилитись, опинитись в неочікуваній ситуації. Різниця лише в тому, що людина багата  може використати більше грошей для вирішення своїх проблем, ніж бідна; впливова – застосувати владу; популярна – звернутись до прихильників по допомогу і т.д.

Наявність проблем і їх складність зовсім не говорить про те, що людина «не крута». Оскільки наявність проблем і помилок просто є невід’ємною складовою людського життя. «Людині властиво помилятись» («Errare humanum est») – зауважив римський ритор Марк Анней Сенека. Отже, те, що людина помилилась, ще не говорить про те, що вона нерозумна. Важливо лише чи наполягає дана особа на своєму не зважаючи ні на що, чи виправляє свої помилки.

«Крутість» або ж «сила духу» людини, натомість, виявляється у ставленні до тих негараздів, які їй трапляються, до ситуацій, що виникають.

Чи погоджується особистість із своєю печальною долею, чи намагається щось виправити, покращити; чи розчаровується в усьому, чи зберігає віру в цінності та свою людську гідність.

Відомий австрійський психіатр, психотерапевт Віктор Франкл, перебуваючи під час Другої світової війни у концтаборі, писав про те, що «свобода людини по відношенню до зовнішніх обставин хоча і не безмежна, але існує і виражається у можливості зайняти по відношенню до них ту чи іншу позицію… Сам вплив обставин на особистість опосередковується позицією людини по відношенню до них».

Сила людини проявляється  у ставленні до проблеми, як до певної задачі, яку потрібно вирішити, а до сумного досвіду, як до уроку, який потрібно засвоїти або використати для чогось. Отже, неодмінно треба шукати вихід з будь-яких проблемних ситуацій, даючи відповідь на питання: «Що ще можна зробити, щоб було краще?». Варто пробувати, діяти і робити висновки із своїх помилок, щоб не повторювати їх в майбутньому.

Тетяна Черкасова, старший викладач кафедри психології ХІ МАУП, практикуючий психолог, психотерапевт, член УСП (Українська Спілка Психотерапевтів) та АППУ (Асоціація           психотерапевтів та психоаналітиків України