Світлий та темний бік журналістики: у Хмельницькому організували медіашколу

Як генерувати ідеї, підготувати вдале інтерв’ю, розпізнати фейк – про це розповіли хмельничанам місцеві журналісти. Заняття з медійної грамотності   організували представники Молодіжного центру Владислав Гребенюк та Максим Мужичук. Бажання взяти участь у навчанні виявили близько півсотні містян.

Засіб масової інформації, вільний від впливу органів державної влади та медіавласників, – так охарактеризувала Суспільне одна зі спікерів тренінгу, продюсерка «UA: Поділля» Любов Тімкова. Суспільні мовники давно існують у країнах Балтії, Польщі, Німеччині, у Нідерландах, Болгарії та Угорщині. Українському ж Суспільному, за словами Любові Тімкової, лише три роки. Тож багато нововведень ще попереду. Зокрема, це спільне з громадою генерування ідей.

«Наприклад, студент Хмельницького національного університету придумав електровелосипед. Такі стартапи комусь слугуватимуть мотиватором, комусь – досвідом. Не бійтеся про це говорити, зв’язуйтеся з нами, – закликала Любов Тімкова. – Говоріть про те, що відбувається у сусідньому будинку або на вашій вулиці. Все це ми хочемо показати. Всі наші ранкові телевізійні та радіоефіри фактично цьому присвячені».

Попереду у суспільного мовника – втілення проєктів за допомогою аутсорсингу, тобто виробництво контенту для Суспільного продакшн студіями. Тож до участі у презентаціях ідей (пітчингах) запрошують всіх охочих. Черговий етап розпочнеться вже у квітні.

Не лише ставити питання, а й уміти почути співрозмовника – секретами вдалого інтерв’ю поділилася зі слухачами медіашколи лінійна продюсерка «UA: Поділля» Наталія Паляниця. Журналістка пригадала свої бесіди з непересічними співрозмовниками, які запам’яталися найбільше: російським актором Валентином Гафтом та українським поетом, лауреатом премії ім. Т. Шевченка Павлом Гірником.

«Я часто мала справу з молодими журналістами, які до нас приходили працювати на ранкових ефірах, – пригадує Наталія Паляниця. – Стикалася з тим, що початківці обмежувалися лише тим, що ставили запитання, гарненько зачитували їх на камеру. Що ж потрібно робити? Спілкуватися! Якщо співрозмовник бачить живі очі, з ним проблем не буде!»

Про темний бік медіасфери – фейки та чорний піар – розповіла журналістка газети «Експрес» Світлана Русіна. Дезінформація, на думку медійниці, – щоденна реальність кожного українця, а не лише журналістів. Фейки продукуються залежними від власників медіа для того, аби дискредитувати когось, збільшити трафік або відволікти дріб’язковими речами від серйозних проблем.

«Вірячи неперевіреній інформації, роблячи репости таких новин у Фейсбуці, людина йде хибним шляхом та веде інших, – переконана Світлана Русіна. – Для пересічного споживача – це псування репутації, адже навіть роботодавці нині цікавляться не лише резюме потенційних працівників, а й їхніми сторінками у соцмережах. У масштабах країни довіра до фейків – ще гірше та призводить до вкрай негативних наслідків на довгі роки».

Лайфхаками для тих, хто пов’язує своє майбутнє із журналістикою, поділилася представниця муніципальної телерадіокомпанії «Місто» Каріна Нестер. На її думку, медійник має бути чутливим до того, що відбувається поруч. А щоранку, прямуючи на роботу, мати три готові ідеї для втілення.

Також Каріна Нестер, котра раніше займалася співом, показала присутнім методи роботи з власним голосом.

У другий день медіашколи учасники вирушать на екскурсії до телерадіокомпаній «UA: Поділля» та МТРК «Місто».