Українці аналізують дієвість заходів боротьби з COVID-19

Громадські активісти по всій Україні моніторять заходи, спрямовані на боротьбу з коронавірусом. Вони з’ясовують, які є успішні практики реагування на поширення інфекції.

“Ми хочемо виявти найефективніші методи боротьби з COVID-19. Зараз в різних областях органи влади застосовують різні методи. Українцям важливо оцінити і порівняти, що спрацювало, а що ні. Це допоможе ділитися досвідом і краще зреагувати під час другої хвилі COVID-19,” — зазначає Валерія Вершиніна, експертка благодійного фонду “Stabilization Support Services”.

До проєкту можуть долучитися усі охочі громадяни та громадські організації. На сайті фонду є покрокова інструкція, як проводити такі моніторинги політик влади самотужки.

“Моніторинг відбувається в два етапи. На першому етапі учасники надсилають інформаційні запити до органів місцевого самоврядування. Ми дізнаємося про цільові програми карантинних заходів, попередження поширення та ліквідації наслідків інфікування. На другому етапі активісти збирають інформацію з відкритих джерел: офіційні сайти, сторінки в соцмережах, ЗМІ. Далі ми запитуємо у жителів, чи виконувалися ці дії насправді, по факту, і яким був їхній результат” — пояснює Роман Широких, регіональний координатор в Полтавській області. Після аналізу й порівнянь, обирають найбільш корисні методи реагування на COVID-19. 

Антиковідні заходи в маленьких містах та обласних центрах дуже різняться. Це стосується навіть самого поширення інформації.

“Якщо в Києві людей інформували всюди, то в селах жителів ніби відрізали від світу й майже не було інформації про те, як захистити себе від інфекції, куди звертатися, якщо є симптоми. Був показовий приклад, коли у великих містах медики проводили тестування на коронавірус в спеціальних захисних костюмах. Тоді як в ОТГ Сумської області не забезпечили медиків індивідуальними захисними костюмами,” — розповідає Анна Борисова, регіональна координаторка у Київській та Сумській областях.

За її словами, жителі маленьких міст навіть інакше підходили до лікування людей у період карантину. Деякі об’єднані територіальні громади реорганізували лікарні за віковими категоріями, посилаючись на інформацію про вікові групи ризику зараження COVID-19. Цей захід не був успішним у боротьбі з інфікуванням, але в такому разі ціль координаторів проєкту — запропонувати альтернативні, вдалі рішення місцевій владі.

“Моє дослідження показує, що не варто використовувати тільки кліше-рекомендації Міністерства охорони здоров’я. Можливо цього буде недостатньо і треба буде робити додаткові дії. Багато було випадків, коли влада не звертала уваги на соціально незахищені верстви населення. Але наприклад, у Пирятинському ОТГ навпаки: влада приймала рішення на користь додаткових заходів. Вони безкоштовно надали службове авто лікарні, якого не вистачало медикам під час карантину. Вони призначили соціальне таксі для однієї людини, якій потрібно було їздити на гемодіаліз у лікарню двічі на тиждень. В декількох містах проводили навчання для шкільних медпунктів щодо дій в разі інфікування,” — каже Роман Широких, регіональний координатор в Полтавській області.

Координаторка у Черкаській області Лариса Ходаковська розповідає, що громадський сектор зреагував краще, ніж представники влади:

“Хочеться, щоб рішення в боротьбі з пандемією все-таки приймала влада, а не самі громадяни. У Черкасах об’єдналися благодійники, бізнес та громадський сектор і створили “Спільнодію”. Разом вони розпочали соціальний проєкт на карантині, що назвали “Немає самотніх”. Соціально незахищені люди телефонували на гарячу лінію і отримували або психологічну допомогу, або продуктові набори. За зібрані громадою кошти складали набори харчування, а волонтери, працівники Нацполіції, ДСНС та Пожежної академії розвозили їх людям. Така була злагоджена спільна робота”.

Рівень епідемічної небезпеки в Україні зараз тільки зростає, кількість активних хворих — 85 628. Тому результати моніторингу, що будуть відомі наприкінці листопада, дадуть можливість покращити практики реагування. Їх обговорюватимуть в регіонах з представниками влади. Пропозиції щодо успішних заходів боротьби з COVID-19 даватимуть на онлайн та офлайн зустрічах з місцевими стейкхолдерами.

Проєкт “Моніторинг політик кризового реагування на COVID-19 на регіональному і національному рівні силами громадянського суспільства” реалізується БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”за підтримки Чорноморського Трастового Фонду (Black Sea Trust for Regional Cooperation), проєкту Німецького фонду Маршалла США (German Marshall Fund of the United States).

Читайте нас у Телеграм , у нашій групі Viber @ПоділляNEWS та Instagram, Twitter