Хмельницька юристка: клієнти не можуть поскаржитися на суржик при обслуговуванні

Від 16 січня вітчизняна сфера обслуговування має перейти цілком на українську. Це стосується будь-якого виду бізнесу і не лише реального, а й у віртуальному просторі. На підприємства, де досі не опанували українську, відтепер можна скаржитися мовному омбудсмену. Проте до штрафів, як з’ясувалося, справа дійде лише у виняткових випадках.

Детальніше про всі мовні нововведення в ефірі каналу «Наголос» розповіла заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області Ольга Чорна.

В законі немає нічого страшного

Чому саме 16 січня окремі норми цього закону почали діяти?

Саме з 16 січня вся сфера обслуговування у нашій державі переходить на офіційну українську мову. Це пов’язано з тим, що від 2019 року на території України діє Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Ним українська мова визнана державною та має застосовуватися у всіх офіційних сферах. Закон цікавий тим, що імплементація окремих його норм була відтермінована. Наприклад,  стосовно впровадження української мови у сфері обслуговування – на 18 місяців. З 16 січня 2021 року стаття 30 цього Закону набула чинності. Тобто всі підприємці, установи, організації – чи це перукарня, чи автозаправна станція, чи супермаркет – не залежно від форми власності при обслуговуванні клієнта першочергово й беззастережно мають користуватися українською державною мовою. На жаль, ця стаття трішки демонізована. Але якщо чітко читати Закон, ми розуміємо, що там немає нічого страшного. Тому що кожен клієнт може сказати: «Мені зручно російською. Бачу, що і вам – теж, тож давайте нею спілкуватися».

Тобто клієнт, який спілкується, наприклад, російською, ймовірно, не розуміючи українську, може попросити перейти на таку мову?

Звісно. Нав’язаний міф, що не може. Кожному з нас треба розмежовувати офіційну сферу застосування закону і наші особисті стосунки. Закон говорить про застосування державної мови в офіційних публічних сферах. Якщо йдеться про особисте, ми маємо право спілкуватися тією мовою, яка для нас рідна і близька. Законодавець тут не втручається. У кожній статті мовного закону йдеться про певні сфери. Норма, яка стала чинною з 16 січня, – лише одна з переліку.

А які з норм діяли ще до 16 січня?

У нас вже чинний виборчий процесуальний кодекс, де зазначено, що члени виборчої комісії мають спілкуватися українською, а виборча процедура має здійснюватися державною мовою. Ми можемо говорити про впровадження української на теле- і радіоефірах.

Сайти мають бути українською за замовчуванням

Законодавчі норми розповсюджуються і на віртуальну сферу. Наприклад, у мене шкарпетковий сайт і він донині був російською. Я мушу переробити?

Так, треба переробити. Оскільки це підпадає під норми ст. 30 цього Закону. Я з цікавості моніторила ситуацію і помітила: ті сайти, де раніше спілкувалися лише російською, зараз перейшли на українську. Вони готувалися, тому і був потрібен цей «шлагбаум» тривалістю 18 місяців, аби кожен роботодавець сформував певну кількість працівників, які можуть спілкуватися українською. Дуже важливо, що покупець/споживач не оцінюватиме якість мови. Тобто надавач послуг може спілкуватися навіть суржиком.

Тобто якщо у магазині скажуть, припустимо: «Навєрно, це вам понравиться…» – то скаржитися на таке ніхто не має права?

Ну, у нас в Хмельницькому ж кажуть «харашо-добре» і всі розуміють, що це. Але це якщо йдеться про сферу обслуговування. Якщо ж ми говоримо про посадовця при виконанні службових обов’язків, то це вже зовсім інше. Наприклад, я, як посадова особа, маю спілкуватися чистою українською мовою. Стаття 9 цього закону чітко визначає коло осіб, які повинні володіти і користуватися під час виконання своїх обов’язків саме державною мовою.

У посадовця мусить бути сертифікат, що підтверджує знання мови?

Так. Це поступово впроваджується. Випускникам зараз одразу надається такий сертифікат. У держслужбовців при оформленні на роботу обов’язкова вимога – наявність документу, що підтверджує знання мови. Якщо випускники минулих років з української мови мали відмінну оцінку, вони можуть отримати такий сертифікат автоматом.

А в якому випадку відбуватиметься штрафування, якого всі так бояться?

Ті, хто добре прослідкував історію впровадження цієї норми, знають: у нас є нова посадова особа – уповноважений із захисту державної мови. І саме на його плечі покладений контроль за виконанням дотримання Закону. Комусь може не подобатися вживання російської і він попередить: «Спілкуйтеся зі мною, будь ласка, українською». Якщо надавач послуг, наприклад, офіціант чи офіціантка, грубо ігнорує прохання, можна звернутися до керівника. Приміром, до менеджера. Але все ж це варто фіксувати – на відео чи на диктофон.

Це вже тоді якісь шпигунські пристрасті…

Але тоді у нас буде доказова база для подальшого просування питання, якщо воно для нас настільки гостро стоїть. Якщо прийде менеджер і скаже: «Перепрошую, ми зробимо висновки», тоді питання зняте. Але якщо ми побачимо, що і менеджер не йде на поступки, тоді можемо скористатися своїм законним правом та звернутися до мовного омбудсмена із заявою. У ній обов’язково треба зазначити, хто звертається, з приводу якого питання. І якщо ми робили відео або аудіофіксацію, надаємо також і ці документи. У своєму профілі на Фейсбук мовний омбудсмен надав дані для звернень. Також вже зареєстрований секретаріат уповноваженого, і він невдовзі матиме у кожному регіоні свого представника. Ми ж розуміємо: одна особа не може контролювати виконання закону на всій території України.

Штрафів буде мало

То які зрештою можуть бути штрафи?

Якщо ми говоримо про статтю 30, то штрафи накладаються на юридичну особу, тобто власника бізнесу: від 5100 до 6800 гривень. Це зазначено у Законі України, а не в адміністративному кодексі. Але важливо: штраф не накладається одразу. Законодавець дає певний відтермінований час, аби роботодавець зміг виправити порушення. За результатами розгляду заяви протягом 10 робочих днів мовний омбудсмен приймає певне рішення. Проводить перевірку, чи дотримане мовне законодавство, може призначити мовну експертизу, або відмовляє у прийнятті скарги, бо не вбачає там порушення. Якщо скарга прийнята, її розгляд триває 30 днів. За його результатами складається акт з визначенням, чи було порушення. На адресу юридичної особи пишеться припис з проханням усунути порушення. Поки що таких звернень не було.

У заяви є фіксована форма?

Нема, але у ній мають бути вказані основні моменти: хто звертається, зворотна адреса. Суб’єкт має порушення усунути. Наприклад, провести роботу зі своїм персоналом.

Спрямувати на мовні курси…

Так, зараз є багато онлайн програм, які допоможуть вивчити українську. Головне – знайти для цього бажання та час. Якщо протягом року з дати фіксації цього порушення знову буде скарга, лише тоді омбудсмен використовує штрафний метод. Тобто знову виносить рішення, приймає постанову. І саме мовний омбудсмен застосовує адміністративне стягнення. Якщо суб’єкт господарювання не погоджується, він може оскаржити це у судовому порядку.

Можна спрогнозувати, що штрафів буде дуже мало?

Так, тільки якщо підприємець не буде усувати порушення. До речі, людина може звернутися до будь-якого центру точки доступу безоплатної правої допомоги. Там їй підкажуть, яким чином написати скаргу.

Які норми Закону досі не впроваджені і коли будуть?

Від 16 липня 2022 року усі офіційні сайти органів державної влади та місцевого самоврядування за замовчуванням мають працювати українською мовою. А ми з вами маємо право обирати, яка нам прийнятна. Тобто за замовчуванням сайт буде українською, але людина зможе у разі потреби обрати версію іншою мовою. 16 липня 2022 року впровадять і нові норми адміністративної відповідальності саме за порушення мовного законодавства. Тобто внесуть зміни у кодекс України про адміправопорушення, коли штрафуватимуть фізичних осіб. Наприклад, якщо на колегіальному засіданні міської ради депутат використовує іноземну мову.

А якщо цей депутат прийде на ефір та спілкуватиметься там російською, тоді теж штраф?

Дуже риторичне питання. Напевно, залежатиме від дати, коли це відбуватиметься. З 16 липня 2024 загальнонаціональні телеканали та радіостанції мають перейти на українську мову – до 90% . А місцеві та регіональні – до 80% . На сьогодні цей показник – 75% та 60%. Залежатиме і від того, як обранець відрекомендовуватиметься. Якщо він позиціонуватиме себе як посадовець, тоді там він має розмовляти українською.

«Розмовляти українською» може дико звучати тільки в Україні

Багато хто вважає, що краще популяризувати все українське – мистецтво, кінематограф, літературу – та обійтися без примусу. А яка ваша думка?

Ну, зважаючи на те, що ми вже давно популяризуємо, мають бути чіткі радикальні методи. Тому що багато посадовців й службовців не сприймають це серйозно. Це тільки в Україні може дико звучати – «розмовляти українською». Припустимо, для Польщі це нормально, коли є їхня державна мова і офіційно потрібно здати екзамен, щоб отримати той чи інший документ.

Можете навести якісь позитивні приклади, коли людина не знала, але вивчила українську добре.

Багато людей, спілкуючись зі мною, переходять на українську. Родичі з Росії запитують: «А як ви нас розумієте?» І я відповідаю: так, як і ви нас. І коли ми починаємо спокійно розмовляти, виявляється: вони нас добре розуміють.

Світлана Русіна