Мешканців Хмельниччини за домашнє насильство карають штрафами

Лише за березень суди на Хмельниччині розглянули  близько півтори сотні справ, які стосувалися домашнього насильства. У більшості випадків за рішенням Феміди дебоширів визнавали винними у вчиненні адміністративного порушення  за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначали штраф розміром 170 гривень. 

Типовий розвиток подій у таких випадках: після вживання алкоголю кривдник починає ображати родичів, лаятися та погрожувати фізичною розправою. Суд призначає штраф 170 гривень та судовий збір 454 гривень на користь держави. Якщо ж правопорушення відбувалося повторно протягом року, суму штрафу збільшували вдвічі – до 340 гривень.

Найбільше постанов за справами про домашнє насильство у березні прийняли Хмельницький та Кам’янець-Подільські міськрайонні суди. Найменше – Білогірський, Городоцький та Чемеровецький райсуди. Зазвичай порушення вчиняли громадяни відносно своїх дружин або співмешканок. Проте інколи сварки розгоралися і між іншими родичами: сини ображали матерів, чоловіки кривдили й принижували дітей, зокрема і прийомних. Наприклад, хмельничанину, який у лютому лаявся на пасербицю та бив її паском, суд призначив штраф 170 гривень. Натомість у Шепетівці чоловіка, котрий лаявся на свою доньку, суд звільнив від адміністративної відповідальності через малозначність та оголосив лише усне зауваження.

У Кам’янці-Подільському конфлікт батька й сина переріс у серйозну конфронтацію – родич позбавив нащадка житла. У цій історії суд вирішив адміністративне провадження закрити. Натомість спрямувати протокол до місцевого підрозділу поліції для організації розслідування вже в порядку кримінального судочинства. 

Кривдять не лише жінок

Є у переліку й справи, коли кривдницями ставали жінки. Одна з таких історій трапилася у Кам’янці-Подільському. Там жінка конфліктувала, шарпала та штовхала свого колишнього чоловіка у присутності неповнолітньої доньки. Проте у цьому випадку фігурантку справи штрафом поки не покарали. Адже, на думку суду, складений поліцією протокол потребує доопрацювання.

Є й випадки, коли за аналогічною фабулою суд закривав провадження через відсутність у діях складу зазначеного адміністративного правопорушення. В інших ситуаціях замість штрафу призначали адміністративне стягнення у вигляді  громадських робіт на строк 40 годин. Таке покарання також передбачене ст. 173-2 КУпАП.

Інколи провадження закривали через закінчення строку накладення адміністративного стягнення. Про це, зокрема, свідчить постанова Нетішинського міського суду. У ній йдеться про те, що громадянин штовхав у різні частини тіла та вдарив кулаком в обличчя власного батька, нанісши йому забійну рану.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративне правопорушення скоєно 20 листопада 2020 року, тобто на час розгляду справи пройшло більше трьох місяців з дня його вчинення, – йдеться у постанові.

Куди звернутися

Нагадаємо, у Хмельницькому діє центр соціально-психологічної допомоги, послугами  якого можуть скористатися  люди, які опинилися у складних життєвих обставинах. Зокрема, і ті, хто постраждали від домашнього насильства. Щоб оформитися у заклад, потрібно звернутися до соцслужби територіальної громади. У Центрі подолянам залежно від індивідуальних потреб надають безоплатну психологічну і юридичну підтримку, сприяння в отриманні медичних послуг, допомогу у пошуку роботи й житла. У закладі є декілька житлових кімнат, кухня, санвузол. Щочотири дні клієнтів забезпечують пайком. За минулий рік послугами Центру скористалися 65 людей.

Наразі у Хмельницькому працює також мобільна група з протидії домашньому насильству. На підставі заяв від потерпілих поліцейські складають протокол про домашнє насильство і згодом направляють його до суду. Паралельно правоохоронці проводять оцінку ризиків. Якщо при виїзді на виклик фіксують небезпеку для життя потерпілої або потерпілого, можуть винести припис з обмеженням для того, хто чинить насильство. Це обмеження діє протягом 10 діб. У разі ж порушення припису, для кривдника може настати кримінальна відповідальність.

Також жертви домашнього насильства мають право на безоплатну правову допомогу (БВПД), тобто на послуги з представництва їхніх інтересів у судах. Юрист чи адвокат, призначений в центрі з надання БВПД, може домогтися застосування до кривдника заборонного припису, який діє від 1 до 6 місяців і може бути продовжений ще на 6 місяців.

Світлана Русіна

Досвід у журналістиці близько 20 років. У різні часи працювала для інформагентства “Контекст-медіа”, “Суспільне Поділля”, МТРК “Місто”, газети “Експрес”, Громадського радіо, сайтів “Поділля news”, news.km.ua, “Новини Хмельницький”. Блогерка у “Хмельницький постовий”. Учасниця проєкту “Голос місцевих ЗМІ”. Авторка віршів.