У новій громадській вбиральні Хмельницького “відмітилися” вандали

Один з найдорожчих громадських туалетів обласного центру, що у сквері Шевченка, недовго стояв цілим та неушкодженим. В одній із кабінок туалету чиясь невідома рука вже встигла зіпсувати інформаційну табличку, надряпавши там “наскельний малюнок”.

Нагадаємо, відкритий пів року тому у центрі міста громадський туалет досі для хмельничан працює безплатно. Незабаром, щоправда, ситуація зміниться, і гроші за користування вбиральнею таки почнуть брати, аби перекрити доступ туди різним асоціальним елементам. Судячи з того, що вдалося побачити днями в одній із кабінок, чим швидше це зроблять, тим краще.

Невідомо, чи “попрацювали” у туалеті ті самі асоціальні елементи, чи в комусь із “цивілізованих” панянок раптово пробудилися гени печерної людини, але інформаційну табличку в одній з кабінок на жіночій половині вбиральні наразі “прикрашає” ось таке зображення.

• 

Чи це своєрідний протест проти заборони вилазити з ногами на унітаз, чи то така спроба самовираження – дізнатися досить важко, оскільки хто і для чого докладав зусиль, аби видряпати свастику на досить твердому пластику, ми навряд чи дізнаємося.

До слова, деколи громадська вбиральня, яка все ще виблискує чистотою та яскравими кольорами, справляє гнітюче враження, коли намагаєшся скористатися нею за призначенням. Чого лише варті брудні та забризкані сидіння унітазів (на жіночій, наголошуємо, половині), які нічим витерти, бо паперу всередині кабінок немає. Його, очевидно, перестали залишати на тримачах, бо, схоже, він надто швидко зникав. До слова, він у вбиральні таки є – при вході, на ручці дверцят до “офісу” доглядальниці туалету. Відповідно, накриттів для унітазів у кабінках теж немає. Очевидно, з тієї ж причини.

Поки хмельничани дискутують на тему, бути чи не бути громадським вбиральням у Хмельницькому платними, після побаченого виникає думка, що не тільки за гроші потрібно пускати хмельничан у туалет, а ще й супроводі наглядача, який перевірятиме після кожного, чи залишилося місце справляння природніх потреб у пристойному вигляді.