У Хмельницькому на одного мешканця припадає втричі менше зелені, ніж треба | Поділля News
Новини
Екологія

У Хмельницькому на одного мешканця припадає втричі менше зелені, ніж треба

Комфорт у місті – це не лише розвинена інфраструктура, а й достатня кількість зелені. За державними будівельними нормами на одного мешканця має припадати не менше 20 квадратних метрів зелених насаджень. А чи може Хмельницький похизуватися дотриманням цих норм? Які локації тут можна назвати скверами, а які ні? Що потрібно, аби висаджені рослини приживалися? За якими ознаками дерево визнається аварійним?

Про це в ефірі каналу “Наголос” розповіла доцентка кафедри екології та біологічної освіти Хмельницького національного університету, керуюча ботанічним садом Людмила Казімірова.  

Хмельницькі зелені норми

За словами науковиці, при обліку враховуються лише  зелені насадження загального користування. Тобто ті, які розташовані у  парках, луго- й гідропарках та скверах. Це такі локації, де будь-який житель міста може перебувати в будь-яку пору року. При обліку не беруть до уваги землі спеціального та обмеженого користування, дерева вздовж доріг, зелені насадження шкіл та вищих навчальних закладів. За даними Вікіпедії, нині у Хмельницькому 6,4 квадратних метри зелені на одного жителя.

20 квадратів зелених насаджень загального користування на одного мешканця – це показник, до якого прагнуть усі міста світу. У проєкті коригування генерального плану Хмельницького і схемі озеленення обласного центру є інформація щодо площі зелених насаджень. Цю схему розробили у 2015 році, але досі не затвердили. Коли ми допитувалися у проєктантів з ДП “ДІПРОМІСТО”, де вони взяли ці цифри щодо кількості гектарів, відповіді не отримали.  Жодного моніторингу й обліку зелених насаджень у Хмельницькому не відбувалося. Хоча така інвентаризація згідно із законодавчою базою має проводитися раз на 5 років, у місті повинен бути електронний реєстр. Такий існує у Києві. Там  на одного  мешканця 21 квадратний метр зелені, – каже керуюча ботанічним садом.

Сквер чи не сквер?

Щорічно у Хмельницькому звітують про відведення зелених ділянок під парки і сквери. Наприклад, торік дві зелені локації з’явилися у Південно-Західному мікрорайоні Хмельницького.  Це сквер на вул. Інститутській, біля спорткомплексу Хмельницького національного університету  площею 48 соток, та сквер ім. С. Руданського на вул. Хотовицького між міською дитячою лікарнею і перинатальним центром площею  понад 90 соток. У 2019 році завершили облаштовувати нову відпочинкову зону на перетині вулиці Зарічанської та Бандери. В результаті у Південно-Західному мікрорайоні з’явився сквер без благоустрою, а у мікрорайоні Виставка локацію й поготів зрештою назвали площею. У квітні 2021 року управління комунальної інфраструктури міста оголосило і про спорудження нового скверу на розі Прибузької на Свободи за кошти забудовника. На цьому місті видалили 24 дерева, 8 з яких офіційно аварійні, а решта – здорові. 

Сквер має виглядати, як середнє арифметичне між тим, що на розі Зарічанської та Степана Бандери та тим, що на Хотовицького. Насправді зелені насадження – це кінцевий етап. А спочатку мають бути роботи з благоустрою: доріжки, освітлення, лавочки, урни для сміття. А також – гідротехнічні роботи, тому що йдеться про вплив рослин.

Те, що відбулося на Прибузькій, – на жаль, традиція нашого міста. Урбаністика на сьогодні має певні тренди. Оскільки ми прагнемо до європейських традицій, ми повинні свідомо боротися за кожне дерево, аби його залишити, вмонтувати у ландшафт. І навколо нього зробити благоустрій, а не благоустрій зробити на місці зрізаного дерева. 30-60 річна рослина завдяки масі листя й гілля здатна утворити набагато більше кисню, вловити шкідливі гази, очистити повітря, створити певну мікрокліматичну зону. Аварійними мають вважатися лише ті дерева, у яких велика кількість дупел й дві третини сухого гілля. Таких на Прибузькій не було, – вважає Людмила Казімірова.

Індивідуальний підхід

Липи, клени, берези, кущі самшиту висаджували у Хмельницькому торік. Цьогоріч для вулиці Староміської вирішили придбати платани. Загалом для різних локацій необхідно підбирати різні типи рослин, вважає представниця вишу.

Наприклад, для тролейбусних зупинок  варто садити дерева з широкою розлогою кроною. Аби люди, які чекають на громадський транспорт, могли би сховатися від спеки. Рослини не повинні вартувати дорого та обиратися за принципом  гарної адаптації до заморозків. За цими ознаками найкраще, на думку Людмили Казімірової, для Хмельницького підходять клен та липа. 

Дерева не можна садити, закопуючи так звану кореневу шийку. У такому випадку за кілька років вона підгниває, рослина гірше росте та розвивається. 10-30 відер потрібно  витрачати на полив одного дерева щодня. Особливо у перші роки після висадження. Також має бути моніторинг за шкідниками та грибковими й бактеріальними хворобами. Наприклад, коли каштани вже у серпні стоять жовтими, немов це вже пізня осінь, це провина  каштанової молі. З цією недугою  можна боротися за допомогою ін’єкцій. Якщо не пильнувати, можна втратити дерево, – зазначає Людмила Казімірова.

Автор: Світлана Русіна

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook