Головна
Новини
У Хмельницькому відкрили виставку до роковин пам’яті про художницю Олену Зеніч

У Хмельницькому відкрили виставку до роковин пам’яті про художницю Олену Зеніч

11 Серпня 2022 689

Виставку “Дівчина з єдинорогом” відкрили в Хмельницькому обласному художньому музеї. В експозиції представлено близько сотні ілюстрацій та портретів, які для різних книг створила киянка Олена Зеніч. Виставку приурочили роковинам пам’яті про художницю. В Україні твори художниці показали вперше. Відвідати виставку можна до 18 вересня.

Робота “Дівчина з єдинорогом” стала центральною в експозиції меморіальної ретроспективи творів художниці. Картину авторка написала для себе.

Загалом у музеї представили близько сотні робіт Олени Зеніч. Тут і перші шкільні твори, й ілюстрації різних видань. У вічність Олена Зеніч відійшла на 66-му році життя 7 серпня минулого року.

Донька художниці розповідає, що бачила більшість робіт авторки декілька разів у житті, бо мати не любила комусь їх показувати.

“За роботою ілюстраторка могла сидіти цілодобово. Цій справі вона присвятила понад 40 років життя. Хоча в школі Олена Зеніч погано вміла малювати, тому й почала вчитись цьому. І їй так сподобалось, що вона врешті стала художницею”, – каже Ніна Зеніч.

У вільний час художниця також створювала портрети. Онук авторки розповідає, що вона завжди малювала їх олівцем і ніколи не розфарбовувала.

Художник і літератор Варел Лозовий відзначає, що Олена Зеніч стала справжнім майстром ручної графіки та анімаційного кіно. Десятки яскраво та впізнавано проілюстрованих книжок – дитячих, підліткових, дорослих, художніх та науково-популярних – та сотні малюнків для журналів й підручників, таких як “Піонерія”, “Барвінок”, “Пізнайко” та інші. Серед відомих казок, які ілюструвала авторка, – “Степова казка” Григора Тютюнника. Вона сміливо використовувала неймовірні техніки, які часто вигадувала сама, застосовуючи, наприклад, шкаралупу з яєць або дніпровський дрібний пісок.

“На жаль, з її величезного творчого доробку оригінальних робіт лишилася лише дрібка. Хижацька, монополістична «совкова» видавнича політика у докопірайтну епоху (та й опісля також), всіляко нехтуючи та обходячи авторські права, нахабно привласнювала авторські оригінали, які безслідно зникали в безвісті редакційних архівів або ставали предметом «чорного» колекціонування. Вершинний доробок Олени Зеніч – ілюстрації до «Тіля Уленшпігеля» Шарля де Костера, над якими вона безвідривно працювала впродовж двох років, так і не було надруковано. Пам’ятаю, як якимось дивом кілька ілюстрацій з цієї серії випадково потрапили на очі фахівців з-за кордону. І Олену Зеніч одразу офіційно запросили у Нью-Йорк – постійно працювати у відомому книжковому видавництві за солідним контрактом. Та вона не поїхала через купу причин, що сама собі вигадала. Бо така ружа могла цвісти тільки на рідному обійсті. Архів творів Олени зберігається її родиною на Татарці, невеликому київському спальному райончику, куди вже прилетіло з початку війни вісім російських крилатих ракет. І було б кричуще несправедливо та прикро, якби цей унікальний доробок лишився неоціненим та безслідно забутим”, – розповідає Варел Лозовий.