«Рогатій школі» у селі на Хмельниччині хочуть дати друге життя

Будівлю XIX століття, в якій до 2017 року вчилися діти, мешканці села Нове Поріччя, що неподалік Городка, досі називають «рогата школа». Все – через архітектурні особливості споруди. Староста села хоче відкрити у цьому приміщенні центр надання соціальних послуг. А місцеві історики вгледіли у давній споруді туристичний потенціал. Будівля ж тим часом береже свої секрети.

Коли тут була школа і вчилися діти, у цьому погребі зберігали картоплю, моркву, капусту, інші овочі. Погріб має цікаву історію. Тут був підземний хід. Він починався з того боку, з горба, де був побудований палац. Від цього палацу проклали підземний хід, і ним люди проходили сюди, у цей будинок, який побудували пізніше, – так переповідає почуте від старожилів про підземелля і палац поміщиків Скібневських бібліотекарка Нового Поріччя Оксана Падура.  

Палац зберігся хіба на акварелях білорусько-польського мандрівника Наполеона Орди кінця XIX століття. У селі від будівлі практично не лишилося й сліду. А от флігель палацу вцілів.

Упродовж 130 років у ньому була школа, розповідає староста села Любов Королівська:

Школа тут була з 1887 і до 2017 року. Був такий період, коли у ній навчалися до 136 дітей. В останній рік було 10 дітей, тому школу закрили.

У цьому році в Новому Поріччі – 17 учнів, вони навчаються у сусідньому Тростянці. А в колишній школі староста хоче створити центр надання соціальних послуг. Адже в селі не кожен має такі умови, щоб щось пошити, або, до прикладу, постригтися. А в цьому приміщенні і вода підведена, і туалет є.

Туристичний потенціал угледів у будівлі Сергій Щур – заступник начальника відділу культури Городоцької міської ради, на балансі якого перебуває будівля.

Елементи на фронтоні, через які селяни нарекли школу «рогатою», посадовець та історик називає ознаками неоготики. А об’єкт архітектури місцевого значення вважає вартим підвищення статусу.

Це флігель палацу Скібневських. Щоб цей об’єкт став пам’яткою, потрібно підготувати науково-облікову документацію, подати на розгляд у Міністерство культури. Чим більше таких об’єктів громади буде мати статус пам’ятки, а якщо ще навіть статус пам’ятки національного значення, то це один із критеріїв, одна з передумов розвитку того самого туризму, – коментує Сергій Щур.

А поки що він включив будівлю XIX століття як зручну для веломандрівників та оригінальну інсталокацію у свій волонтерський туристичний проєкт «Амадока».