З розсипаної плитки на новій вулиці хмельничани будують щось нове

Прибудинкова плитка – це гарно. Особливо, якщо рівненько покладена. Не асфальт же, який полюбляє длубатися та – чомусь – перетворюватися на тріщини-ями. Проте рівненько покладена нашими «майстрами» плитка – теж чомусь – має схильність викривлятися, стаючи схожою чи то на параболоїд, чи то на гіперболоїд.

Рік приблизно тому дорожники завершили спорудження вулиці Мельникова та шматочка дороги до НВО № 1. Гарно зробили. Без сумніву. Але, прокладаючи свої магістралі, знадобилося їм поперекладати плитку біля будинку 5-В на Старокостянтинівському шосе. І її «перекособочило».

Ні, може, це не плитку під дією земного тяжіння заглибило, а каналізаційні шахти спучило відцентровою силою, спричиненою обертанням Землі. У будь-якому разі, каналізаційні люки наразі стирчать сантиметрів на двадцять над поверхнею, а плитка – «осипається».

А може, проблема у тім, що люди затовсті прогулюються повз будинок або машини заважкі заїжджають на неї, аби переночувати. Не витримує прибудинковий шар навантаження.

Вже з плитки, що вилізла зі свого місця, Стоунжендж можна почати будувати; мине час – піраміду єгипетську можна спорудити. Краса. Якщо хтось не позичить її для дачки під Лісовими Гринівцями.

Між тим, здається, є ж якісь гарантійні терміни, протягом яких дорожники мають обслуговувати зроблене, ремонтувати недоліки. Почекаємо…