Ахтем Сеітаблаєв: «Мистецтво ніколи не має відмежовуватись від політики»

Допрем’єрний показ фільму «Мирний-21» у Хмельницькому мав відбутись минулоріч – 25 лютого, проте повномасштабне вторгнення росії назавжди змінило не тільки плани, але й долі творців стрічки. Запланована подія таки відбулася – напередодні річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Коротко ми вже писали про це. Наразі пропонуємо більш детальний текст з репліками режисера Ахтема Сеітаблаєва.

«Це – Україна і так буде завжди!» – виголошує один з героїв фільму, після атаки по ворогу, адже це кіно в першу чергу про перемоги українського духу на кожному фронті, які творять спільну, національну.

Фільм розкриває глядачеві новітню історію України, а саме події, які стались під час  облоги Луганської прикордонної бази 2-4 червня 2014 року. Спостерігаючи за окупацією Луганщини, зрадою Батьківщини саме бійці луганського прикордонного загону залишились вірними звитязі й героїчно вступили до бою з окупантами, численними й озброєними.

Ця стрічка заснована на реальних подіях, про які ми добре знаємо з новин. Знімати правду водночас легко, але надвідповідально. Після окупації Криму, такий потужний супротив ворогу мене, особисто, вразив. Тож, історія про вірність, справжню відданість обов’язку й любові до своєї держави, – наголосив під час допрем’єрного показу режисер стрічки Ахтем Сеітаблаєв.

Цю роботу він окреслює, як глядацьке кіно, проте після перегляду виникає відчуття потужної «людськості», дотичності ліній життя героїв до нашого щодення, їх потужної близькості кожному з нас. Від прикордонника, який, не маючи змоги бути поруч з родиною, веде за ними спостереження, до батька, який під парканом КПП благає сина скласти присягу й зберегти своє життя.

Не випадково на показ картини були запрошені майбутні захисники українського кордону, викладацький й керівний склад академії, а також учасники описаних подій. І, якщо молодь дивилась стрічку, як приклад для наслідування, то для старшого покоління фільм став довгоочікуваною рефлексією на події всіх дев’яти років героїчного супротиву українського народу.

Мирний-21 – адреса кварталу, де був розташований луганський прикордонний загін, що став точкою незгоди мирної здачі території.

Коли я сьогодні дивлюся у світлі очі майбутньої зміни охоронців нашого кордону – я пишаюся кожним. Ці молоді люди мають знання й волю боронити таку неосяжну цінність – нашу державність. Багато з моїх колег також сьогодні боронять нашу Україну, але я – за професійність й знання у військовій справі, і знаю, що більше користі можу принести у мистецькій царині, – зазначив Ахтем Сеітаблаєв.

«Мирний-21» став останнім фільмом для одного з акторів команди – Паші Лі (капітан Осіріс). Стрічка виходить у прокат з присвятою цьому митцю, який віддав своє життя 6 березня минулого року, коли допомагав евакуйовувати людей з Ірпеня.

Мистецтво ніколи не має відмежовуватись від політики. Адже, саме знання про культуру, мистецтво й історію формують особистість, яка потім долучається до розбудови держави, творить політику й середовище. Саме тому, виправдовуватись словом «поза» – відверте лицемірство, – наголосив режисер.

Цікавим фактом про стрічку є те, що для відтворення справжньої специфіки військової служби й щодення прикордонників у написанні сценарію брав участь полковник Державної прикордонної служби Анатолій Коцюрба.

До написання саундтреку до стрічки долучились музикант та композитор Андрій Хливнюк (гурт Бумбокс) та поет, письменник, музикант Сергій Жадан.

Сьогодні частина місць, де проходили зйомки картини – військова частина у Василькові, палац, які можна впізнати у кадрах фільму, – повністю знищені російськими снарядами у перші дні повномасштабного вторгнення.

Після показу, у зверненні до глядачів, режисер Сеітаблаєв розповів, що насправді ніколи не любив знімати кіно по війну, проте один зі священників кілька років тому сказав, що нехтування таким даром – даремне. Тож після перемоги України митець мріє нарешті зняти фільм про кохання й усі кольорові грані життя, а сьогодні пишається тим, що в Україні є люди, які не можуть тільки надихнути громаду на супротив ворогові, а й очолити цей бій, люди, варті того, щоб про їх історію дізнався світ.