Нові власники палацу на Хмельниччині досліджують походження його назви

Ціла детективна історія з багатьма невідомим розгорнулася після покупки об’єкта культурної спадщини на Хмельниччині засновницею проєкту «Спадщина.UA», львів’янкою Ганною Гаврилів. Як виявилось, особняк адвоката Периторіна – насправді палац Гершгоріна.

Колишній маєток адвоката в Деражні, що раніше перебував на балансі Міністерства юстиції, Фондом держмайна було виставлено на аукціон Prozorro в рамках програми малої приватизації та оцінено у майже 320 тисяч гривень. Восени минулого року Ганна Гаврилів перемогла у торгах, купивши об’єкт за 1,26 млн грн.

Тепер об’єкт відновлюватимуть фахівці «Спадщина.UA», серед яких архітектор Іван Щурко, історик Оксана Лобко та дизайнер Станіслав Клосовський. Орієнтовно за місяць громадськість обіцяють познайомити з результатами роботи, відкривши двері палацу для усіх охочих.

Двоповерхова споруда з підвальними приміщеннями площею понад 700 кв.м, розташована за адресою вул. Миру, 89, площею 712,9 квадратних метрів, збудували у 1910 році. Спочатку тут була міська гімназія, яку згодом перетворили на трудову школу. У 2013 році будівлю включили до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Хмельницької області, як житловий особняк адвоката Периторіна.

Як зазначає команда Спадщина.UA, за два місяці роботи експертна група разом спільно з місцевими науковцями дослідили невідому історію як самої будівлі, так і міста Деражні та зробили чимало цікавих відкриттів. Одне з них: як та коли особняк адвоката Периторіна став палацом Гершгоріна.

Так, колись в офіційних документах чи якихось господарчих матеріалах місцеві мешканці натрапили на прізвище власника палацу, яке вдалося відчитати як «Периторін/Периторин».

Наше детективне розслідування не знайшло, хто був тим першим, який побачив у кривеньких літерках, писаних темними чорнилами, те прізвище, але ми вдячні громаді та дослідникам, що донесли до нас професію того «Периторіна». Наші пошуки в дореволюційних довідниках відкрили цікаве прізвище, яке не лише підходило за кількістю знаків, а й носій цього прізвища відповідав професії власника нашого палацу: приватний повірений (адвокат), – розповідає керівниця історичних досліджень, кандидатка історичних наук Оксана Лобко.

Так було знайдено Самуїла Янкелевича Гершгоріна (російською відповідно до друкованого документу з довідника: Самуил Яковлевич Гершгоринѣ). На сторінці 997 довідника «Весь Юго-Западный край» за 1913 рік серед мешканців Деражні, що були зайняті у різних сферах діяльності згаданий приватний повірений Сам.[Самуїл] Яковлевич Гершгорін. Прізвище адвоката писалось, за традицією того часу, прописними літерами, відтак у процесі читання чи переписування просте єврейське прізвище Гершгорін перетворилося на більш благонадійне «Периторин» (Периторін), яке і дійшло до наших днів.

Коли і де народився Самуїл Янкелевич Гершгорін, не вдалося знайти через брак відповідних документів. Документи, що відображають результати проведення ревізій податного населення Російської імперії по Летичівському повіту дають змогу локалізувати проживання на цих теренах кількох родин Гершгоріних. Дослідження прізвищ мешканців Деражні теж відкривають деталі про родину Гершгоріних, яка здавна проживала у цій місцевості.

В документах можуть траплятися варіанти написання прізвища Гершгорін (hirsch(n)horn): Гершгорн, Хиршхорн, Гершгорин, Гершгорен, Гершенгорин, Гершингорн(?)ѣ. З німецької мови прізвище перекладається як «оленячий ріг» чи «ріг самця оленя». Гірш(ен)горн (оленій ріг). Зустрівся у документах і інший варіант правопису цього прізвища як «Гершѣ-Горин».