“Популізм і хайп”: влада громади на Хмельниччині не порушуватиме закон, забираючи землю у храмів УПЦ

На Хмельниччині триває активний рух щодо позбавлення релігійних організацій, які досі належать до Української Православної Церкви (Московського патріархату), права постійного користування земельними ділянками, на яких розташовані їхні храми. Місцеві влади громад в області одна за одною приймають рішення, після яких релігійні громади, пов’язані з російською церквою, позбуваються права користуватися землею. І повернути собі це право зможуть за умови переходу до Православної Церкви України. Однак не всі очільники громад готові діяти за таким алгоритмом та порушувати закон.

Після того, як депутати Хмельницької міської ради прийняли рішення припинити право користування земельними ділянками, на яких розташовані храми УПЦ (МП), в обласному центрі почався активний рух з проведення зборів громади та голосування за перехід до ПЦУ. На цей час такі збори громад провели уже у трьох храмах Хмельницького, причому останні збори, які відбулися вчора, 5 квітня, були досить емоційними та мали несподіване завершення. Рішення щодо заборони УПЦ московського патріархату на території Хмельниччини прийняли також депутати Хмельницької обласної ради.

Тож не дивно, що після таких подій в обласному центрі в інших громадах області місцеві мешканці почали звертатися до своєї влади із запитаннями: “Коли у нас?” Ставили такі питання і мешканці Красилівської громади. Звучали вони узагальнено приблизно так:

В Україні бум, по новинах, по телеграм-каналах, по тік-току, по громадах позбавляють УПЦ права на їхнє існування, пропонують до переходу до ПЦУ, якщо відмовляються, то розривають договори оренди і т.д. Що нам скаже пані Островська? Чи як завжди таке питання не в компетентності міської влади? Якщо я не помиляюся, в нас в місті 2 церкви, які причетні до УПЦ, а по самій громаді то десятки якщо не сотні.

Очільниця громади Ніла Островська на питання відреагувала, зазначивши, що “після останніх подій, що відбулись в храмах нашої області – в ці дні особливо тривожно і неспокійно”.

Знаю, що Ви хочете знати мою думку на рахунок цього питання – московській релігії не місце в Україні, і це питання має бути вирішено на найвищому державному рівні. Я звикла жити по законах нашої держави, хороші вони чи погані, але я знаю, що якщо поважаєш свою країну, то дотримуєшся її правил, – написала очільниця громади.

Також Ніла Островська наголосила, що зараз, коли на Україну дивиться весь цивілізований світ, “ми не можемо діяти як в середньовіччі, влаштовуючи самосуди і розправи над тими, хто не подобається”.

Відповідаючи на головне питання, яке хвилює красилівчан, міська голова так окреслила свою позицію щодо скасування права на користування земельними ділянками для релігійних організацій, що підпорядковуються російській церкві:

Якщо в міську раду прихожани того чи іншого храму Української православної церкви нашої громади принесуть протокол зборів з підписами на підтримку переходу до Православної церкви України, я одразу скличу позачергову сесію міської ради і ми з депутатами приймемо рішення про припинення акту постійного користування земельною ділянкою і надамо цю ділянку в користування іншій релігійній громаді. Ці дії будуть відповідати ст. 141 Земельного Кодексу України, все інше популізм і хайпування.

Для довідки: Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставами для припинення права користування земельною ділянкою є:

Добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

Вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

Припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

Використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

Систематична несплата земельного податку або орендної плати;

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

Використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;

Передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об’єктом державно-приватного партнерства або об’єктом концесії.

Звісно, у коментарях знайшлися як прихильники такої позиції, так і її противники, котрі, зокрема, назвали її безхребетною. Прихильників виявилося більше:

Гідна позиція. Підтримую! Ви в себе в Хмельницькому розберіться і не пхайте носа до когось.

Дуже правильна позиція, я підтримую, і таких як я багато, ми не мовчимо. Я проти мп, але хочу, щоб усе вирішувалося на державному рівні, битися, сваритися ні з ким не хочу. Готова підписати протокол про їх ліквідацію, московському патріархату не місце в Україні!

Так прихожани того храму, нічого Вам не принесуть, бо кому він не подобається, той туди не йде.Тому і не являється прихожанами.

Можливо, краще провести опитування. Скільки відсотків бажає бачити МП в наші громаді?

Правильно, не можна захоплювати храми силою, це має бути рішення громади, яка будувала ці храми, були прихожанами, а то кричати всі кому не лінь, які не мають ніякого відношення ні до церкви, ні до Бога.

У кожного свій хрест, і кожний відповідатиме за свої гріхи. Але дякуємо, що висловили свою думку! На сьогодні це дуже важливо.

А як тоді бути з рішенням Хмельницької обласної ради яке прийнято на позачерговій сесії про заборону діяльності УПЦ (МП) на території Хмельницької області???

Подібні дискусії відбуваються не лише у Красилові, звісно. У Старокостянтинові теж обговорюють тему. І теж коментатори розділені на два табори. Проте те, що пишуть люди, між собою перегукується. І якраз на останній коментар, можна сказати, відреагували якраз у старокостянтинівській гілці обговорення:

Заборона обласною радою діяльності московського патріархату носить суто декларативний характер. Заборонити діяльність релігійної організації, відповідно до ст. 16 профільного Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» може тільки суд.

Для довідки: Стаття 16. Припинення діяльності релігійної організації

Діяльність релігійної організації може бути припинено у зв’язку з її реорганізацією (поділом, злиттям, приєднанням) або ліквідацією.
Реорганізація або ліквідація релігійної організації здійснюється відповідно до її власних настанов. Реєстрація статутів (положень) новоутворених після реорганізації релігійних організацій здійснюється в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
У разі порушення релігійною організацією, що є юридичною особою, положень цього Закону та інших законодавчих актів України її діяльність може бути припинено також за рішенням суду.
У судовому порядку діяльність релігійної організації припиняється лише у випадках:
1) вчинення релігійною організацією дій, недопустимість яких передбачена статтями 3, 5 і 17 цього Закону;
2) поєднання обрядової чи проповідницької діяльності релігійної організації з посяганнями на життя, здоров’я, свободу і гідність особи;
3) систематичного порушення релігійною організацією встановленого законодавством порядку проведення публічних релігійних заходів (богослужінь, обрядів, церемоній, походів тощо);
4) спонукання громадян до невиконання своїх конституційних обов’язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадського порядку чи посяганням на права і майно державних, громадських або релігійних організацій;
5) засудження її уповноважених осіб за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України.
Суд розглядає справу про припинення діяльності релігійної організації порядком позовного провадження, передбаченого Цивільним процесуальним кодексом України, за заявою органу, уповноваженого здійснювати реєстрацію статуту конкретної релігійної організації, або прокурора.