Книгу про шістдесятників представили у Хмельницькому

Науковець, історик та культуролог Радомир Мокрик презентував у Хмельницькому обласному художньому музеї своє видання «Бунт проти імперії: українські шістдесятники».

Під час зустрічі з автором гості мали можливість не тільки послухати історію написання книги про рух, який кожному знайомий ще зі шкільних років, а й поглибити ці знання через особистості шістдесятництва, описані у виданні.

Над цією монографією дослідник працював понад десять років. Ще зі студентських років пан Радомир ґрунтовно досліджував історію Української Гельсінської групи, обрав цю тему для дипломної роботи. А два роки тому захистив у Карловому університеті (Прага, Чехія) дисертацію на тему «Шістдесятники і колоніальний дискурс радянської культури в Україні в час відлиги. 1956–1964».

Сьогодні ж науковий співробітник Інституту східноєвропейських студій (Карлів Університет) мешкає у Львові та подорожує зі своїм першим виданням Україною, щоб розповісти про історію перемоги критичного мислення на українських теренах – історію руху шістдесятництва:

Під поняттям «шістдесятництво» приховується безліч культурних феноменів, людських доль та літературних творів. Ця книжка пропонує читачеві мандрівку в мікросвіт українських шістдесятників – молодих людей, які творили нову культуру в час хрущовської «відлиги». Заглиблення у світ, який всупереч правилам радянського тоталітарного режиму засновувався на принципах солідарності, взаємопідтримки та поваги між непересічними молодими талантами.

На думку вченого, історія цього руху – саме про феномен особистісного вибору, який не стільки торкається часових меж, скоріше він їх позбавлений. Тому саме сьогодні критично важливо перейняти досвід представників шістдесятництва, особистостей які власною позицією руйнували міф про регіональну роздрібненість України.

Так склалось історично, що діячі руху зійшлися в Києві, але потрапили вони туди з усіх регіонів України. Іван Дзюба, Василь Стус, Іван Світличний – діячі родом з провінційного Сходу України, які фактично стали імпульсом українізації. Олекса Тихий – блискучий інтелектуал, який ще у 70-х роках, при Радянському Союзі писав, що якщо така політика русифікації Донбасу продовжиться, то буде війна між Україною і росією. Тобто мислення такими конструкціями в умовах совєцького інтернаціоналізму, ця глибина розуміння історії дійсно вражає, – зазначає автор.

В ході презентації науковець Мокрик не раз наголошував, що в першу чергу «Бунт проти імперії: українські шістдесятники» – це історії людей зі знайомими нам емоціями, переживаннями, які також мали сумніви й внутрішні конфлікти, проте саме вони зуміли витіснити зі свідомості отруту радянської пропаганди, виокремивши для себе власну позицію панування інтелекту на противагу зручностей масової свідомості.  

Історія цих особистостей – це історія про етику, внутрішній стрижень, дотриманість власних принципів і відсутність компромісів з совістю. Що не несло за собою гарантій й благ, а радше навпаки – ставало вироком. Ще одним об’єднуючим рухівців фактором безперечно була українська мова.  Тут варто згадати слова  Івана Дзюби, що «шістдесятників об’єднувало усвідомлення трагічного становища української мови». І це справді так, –  коментує дослідник Мокрик.

Письменники, поети, художники й правозахисники – люди, яких об’єднувала не тільки солідарність у поглядах, але й емпатія до проблем одне до одного, як товариства з антиколоніальними поглядами. В роки інформаційного вакууму й дезінформації шістдесятники мали мислення незалежне й прогресивне, за що платили високу ціну, жертвуючи свободою й життям.

Наприкінці зустрічі Радомир Мокрик зазначив, що монографія однозначно матиме продовження, адже історії діячів-шістдесятників потребують популяризації, заради подолання міфів минулого й усвідомлення ваги власного вибору завтра.

Довідково: Радомир Мокрик, PhD. (1987 р. н.) – історик, культуролог, науковий працівник Інституту східноєвропейських студій на філософському факультеті Карлового університету в Празі. Вивчав культурологію в Львівському національному університеті імені Івана Франка і модерну історію в Карловому університеті в Празі.

Читайте також: Хмельничанка переклала книгу “Хребет дракона” всесвітньо відомого письменника