Правду про затоплену Бакоту на Хмельниччині розкажуть у новому всеукраїнському проєкті

В Україні запустили проєкт «Бакота в пошуках затопленої спадщини». Його творці хочуть відродити багатовікову історичну й культурну спадщину Бакотського регіону, знищену радянською владою у 1980-х роках під час будівництва Дністровської ГЕС.

Проєкт створила громадська організація «Культурний Клуб» за підтримки Українського Культурного Фонду. Партнерами стали ГО ХОМГО «Територія» (фестиваль Respublica) та Староушицька селищна рада.

Нині Бакота на Кам’янеччині – найпопулярніше місце серед туристичних локацій України за результатами пошукових запитів Google. Однак більшість людей навіть не здогадується про трагічну історію цього регіону й те, яка унікальна багатовікова культура ховається під товщею води разом із десятками історичних міст та сіл.

Бакота – велике стародавнє місто, що було столицею Дністровського Пониззя XII — XIII століть. За часів Київської Русі воно слугувало торговим портом на Дністрі, а в епоху Галицько-Волинського князівства стало найважливішим політично-адміністративним центром Поділля. Однак історія міста скінчилася в 1981 році. Тоді, під час будівництва радянською владою Новодністровської ГЕС, Бакоту повністю затопило водою.

Ціною водосховища стали майже 30 затоплених сіл, 16 тисяч гектарів плідних земель, 100 гектарів лісу, безліч переселених мешканців і найголовніше — унікальна багатовікова культурна спадщина регіону.

Проєкт «Бакота в пошуках затопленої спадщини» особливо актуальний саме зараз, коли культурі України загрожує ворожий сусід, який прагне її повністю знищити.

У межах проєкту створили низку культурних продуктів та заходів, а саме:

• інтерактивний арт-об’єкт на оглядовому майданчику Бакоти, присвячений історії та культурі затоплених сіл регіону (кам’яні брили, кожна з яких символізує 28 затоплених сіл, із QR-кодом з інформацією про історію та культуру кожного села);

• експозицію з артефактів, знайдених на узбережжі річок Дністер, Ушиця і Жван та під час експедиції напівпокинутими селами і спілкування з локальною спільнотою (фотографії людей, споруд, записники, речі побуту);

• віртуальну екскурсію Бакотським скельним монастирем XII століття, який є найвідомішим туристичним об’єктом регіону, унікальною пам’яткою культурної спадщини та найдавнішою пам’яткою культових підземних споруд і поширення православ’я на Поділлі, а також відомим «місцем сили», до якого роблять паломництво екстрасенси з усього світу;

• мурал на стіні Бакота Хаб за мотивами робіт локального художника О. Грена, який жив та працював у регіоні у 20-х роках, саме на Бакоті створив образи подільських жінок, а згодом був репресований;

• цифровий архів, а саме — сайт як цифровий архів культурного надбання Бакоти із занесенням усіх культурних точок на мапу регіону в культурно-пізнавальний маршрут, а також цифровий архів фольклорних бакотських пісень як об’єктів зникаючої нематеріальної культурної спадщини регіону, що досі не записані в жодному форматі, заспіваних місцевими локальними носіями з Бакоти. Вони останні, хто їх пам’ятає;

• інтерактивну експозицію з аудіального архіву фольклорних бакотських пісень у Народному музеї села Чабанівка на планшетах. Вона являє собою записані пісні, а також спогади бакотських переселенців про життя сіл до затоплення, обряди та звички. Експозицію представлять також в онлайні на сайті проєкту та сайті музею;

• новий культурно-пізнавальний маршрут із занесенням усіх культурних об’єктів регіону як офлайн у вигляді туристичного путівника, так і онлайн на сайті проєкту.

Слідкувати за проєктом:

У Фейсбук – за посиланням

В Інстаграм – за посиланням

Посилання на сайт: https://bakota-ee072b.webflow.io/

Посилання на 3D-тур Бакотським скельнопечерним монастирем:

Культурно-пізнавальний маршрут

Цифровий архів фольклорних пісень регіону

Архів затоплених сіл

Всі новини на одному каналі в Google News  Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook