Авторські “портретні” надгробки виявили на сільському кладовищі на Хмельниччині

Під час обстеження старого цвинтаря в селі Остапківці, що у Городоцькій громаді на Хмельниччині, представники команди «Україна Інкогніта» виявили кілька незвичних для цієї місцевості “портретних” надгробків, зроблених, ймовірно, місцевим майстром-самоуком.

Село Остапківці відоме від XIV століття. Вже в XVI столітті це було чимале містечко з замком, ринком та іншими необхідними атрибутами. Наприкінці XVIII століття замок перебудували на палац, який став головною резиденцією знаменитого містика та ілюміната Тадея Грабянки, який на честь цього села взяв псевдонім «граф Остап». Довгий час навіть вважалося, що Грабянка та знаменитий маг і чаклун граф Каліостро – одна й та сама особа!

Виходячи з цієї інформації, команда «Україна Інкогніта» сподівалася, що на старому цвинтарі цього села поталанить знайти чимало цікавих надгробків ХІХ або ж навіть XVIII століть. На жаль, найдавніший хрест, який поталанило тут знайти, датувався лише кінцем 1880-х років.

Вірогідно, десь у цьому селі мав би бути ще й старіший некрополь. Проте останнє ще потрібно з’ясувати.

Попри сказане Остапківецьке кладовище все ж зробило команді щедрий подарунок. І там, де цього зовсім не сподівалися.

На ділянці яка датувалася тридцятими роками XX століття вдалося зробити досить цікаве відкриття.

Для сільських некрополів на східному березі Збруча «портретні» скульптурні надгробки величезна рідкість. Власне й на «західному» березі річки-кордону скульптурні зображення небіжчиків для сільських цвинтарів теж явище нечасте. Але там є пояснення – тут бачимо запозичення із міських чи аристократичних пам’ятників часів ясновельможного цісаря, чи міжвоєнної Польщі. А от для сходу України таке явище – унікальне.

В Остапківцях поталанило знайти одразу три портретних надгробки. Всі вони датуються 1930-ми роками. Найцікавіше – скульптура батька та сина. На жаль, епітафія знищена часом і зрозуміти, чому на цвинтарі встановлене подвійне зображення (відповідно й подвійне поховання) – неможливо.  Не виключено що тут поховані жертви Голодомору.

Принаймні сусідній «портретний» надгробок на могилі Явдохи Афанасіївни, яка померла у вересні 1933 року, цілком може бути пов’язаний із цією трагедією. Особливо враховуючи, що вона померла досить молодою, у віці 35 років.

Однак інший, теж жіночий, надгробок датовано 1939 роком.

Кожна зі скульптур є цікавим та унікальним зразком наївного народного мистецтва. По стилю зрозуміло, що це робив якийсь місцевий майстер-самоук. Ким він був – команда «Україна Інкогніта» збирається ще встановити. Можливо, допоможуть у цьому старожили, в пам’яті яких ця інформація могла зберегтися.

Автор: Дмитро Полюхович

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook