Казкові липи та збережений палац: чим цікаве одне із сіл на Хмельниччині (ФОТО)

За півтора десятка кілометрів від колишнього райцентру Ярмолинці, що у Хмельницькому районі, розташоване село Соснівка. У минулому воно було містечком Куява. Дістатися сюди не так вже й складно – дороги тут відносно пристойні. Втім, аби життя не видавалося малиною, на фініші на мандрівника очікує 2-3 кілометри жаху роздовбаною бруківкою.

Власне, саму Соснівку можна проігнорувати, – пише для сайту “Україна Інкогніта” мандрівник та краєзнавець Дмитро Полюхович, – не доїжджаючи якихось кількасот метрів до околиці села треба пірнути на бічну дорогу, обсаджену обабіч покрученими часом старезними липами.

Лише заради можливості повитріщатися на цю дивовижну липову дорогу варто було пхатися у цю діру та трястися бруківкою, що не знала ремонту чи не від темних часів царату. Вона (алея, а не діра) – казкова навіть посеред безсніжної «лондонської» зими. Влітку ж тут справжня фантастика, на тлі якої розрекламований та розпіарений «тунель кохання» нервово смалить бамбук у куточку.

Алея виводить до Куявського парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення (27,7 га). Колись тут був маєток поміщиків Товкачів.

Палац та парк у 1875-1877 роках заклав Юліуш Товкач, а остаточно все це добудував та «досадив» його син Казимир.

Палац дожив до нашого часу практично в первісному вигляді. Але не обійшлося й без ложки дьогтю. Зокрема в 1980-х роках будівельники дещо спотворили його праве крило. Раніше над першим поверхом там були засклена оранжерея та огороджена красивими кованими перилами відкрита тераса для пиття кави та милуванням пейзажами.

Замість цих химерних панських забаганок нові господарі втулили накриту навскісним дахом неоковирну, але практичну надбудову.

Всередині палацик перепланували набагато радикальніше. Сталося це, коли тут облаштовували дитячий санаторій. Спочатку – протитуберкульозний, а по тому – обласний психоневрологічний. Останні роки заклад не працює і подальша доля палацу – невідома.

Попри неодноразові перепланування в приміщеннях частково вціліла ліпнина, щоправда, «гармонійно» доповнена сучасним пластиком. У деяких кімнатах зберігся старий дубовий паркет. На першому поверсі можна побачити старовину, ще другої половини ХІХ століття, кахляну підлогу та дерев’яні сходи з мореного дуба.

Парк величезний та дуже красивий. На жаль, більшість старезних модрин, сосен та ялин стали жертвами нашестя короїда, який в останні десятиліття масово нищить наші хвойні насадження. Деякі дерева вже впали, деякі всохли, але ще стоять. Сумно…

Зникли й знамениті ставки, які яскраво доповнювали парковий ландшафт. Від меншого вже й сліду не залишилося (лише заглибина), а на місці більшого – царство очерету та рогози. Подейкують, що постарався останній директор санаторію, який, вже будучи практично звільненим, розпорядився спустити воду, аби вибрати чималі запаси риби.

Найбільше ж в парку вразила старезна, величезна та велична ЛИПОВА АЛЕЯ (все з великих літер). На її тлі блякне навіть згадана перед тим «липова дорога». Тут згадується Великий Ліс з романів Толкіна, і почуваєшся дрібним гоббітом.

Нагадаємо, на Хмельниччині відреставрований палац чекає нового господаря.

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook