Полковниця ДСНС Альона Мул: «Жінка може все і навіть більше»

Альона Мул – начальниця Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області, єдина в області жінка – полковниця Державної служби з надзвичайних ситуацій. Має три вищих освіти, є кандидаткою юридичних наук, доцентка.

Пані Альона народилась у селі Ставниця Хмельницького району. Як сама зазначає, єдиний шлях в успішне життя вона вбачала через освіту, тож весь вільний час приділяла інтелектуальному розвитку. Першу освіту отримала в педагогічному училищі, здобула кваліфікацію вчительки молодших класів, згодом отримала і юридичну освіту.

У систему ДСНС потрапила, перебуваючи в декретній відпустці. В той час, у 2003 році, створювався підрозділ дізнання – це розслідування пожеж чи інших надзвичайних ситуацій, на зразок слідчого у поліції. Робота складна: потрібно було виїжджати на згарища, оглядати тіла. Як зараз пам’ятаю випадок: 1 січня, я у святковому одязі їду на виклик, де на пожежі загинуло двоє дітей. Ніколи не забуду запах горілої плоті, його не переплутаєш ні з чим і до нього ніколи не звикнеш, – ділиться спогадами Альона Мул.

За п’ять років роботи єдина жінка-дізнавачка Альона Мул очолила цей підрозділ і стала керівницею всіх справ, які розслідувались на території області. Згодом цю функцію у системи ДСНС забрали, і вона розпочала роботу у державному нагляді контролю у сфері пожежної безпеки, перевіряла суб’єкти господарювання. У цей час здобула третю освіту у Львівському університеті безпеки життєдіяльності, що згодом дало можливість очолити Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області.

Це – навчальний заклад, який потребує двох освіт: педагогічної та спеціальної пожежно-технічної. Не багато претендентів мали саме такі дипломи. Тож з червня 2014 року я очолюю Центр, – розповідає полковниця. – За 10 років роботи жодної жінки, крім мене, не було призначено на таку посаду в системі ДСНС. Був стереотип про те, що жінка не може очолювати навчальний центр.

Альона Мул успішно бореться з цим стереотипом, адже заклад активно розвивається: покращилась матеріальна база, розширились напрямки діяльності, отримано багато нагород, 5 років поспіль Центр входить в трійку кращих в Україні.

Як зазначає полковниця, за час служби для жінок в системі ДСНС з’явилось більше можливостей, і самих працівниць на різних посадах стало більше. Зокрема, в Хмельницькій області із 1787 працівників сфери – 207 жінок.

Початок повномасштабного вторгнення…

За декілька місяців до повномасштабного вторгнення розпочалась інформаційна кампанія щодо  того, як складати тривожну валізу, що робити в разі надзвичайних ситуацій, як реагувати на оповіщення, де шукати укриття. Як згадує Альона Мул, місцеві медіа постійно запрошували її на просвітницькі етери, щоб ознайомити глядачів з алгоритмами дій.

«Про початок повномасштабної війни дізналась зі звернення Президента України. Важко було зібратись з думками, – згадує «надзвичайниця». – Спершу зателефонувала синові-студенту, який проживав в іншому місті, аби склав необхідні речі і зробив запаси провізії. Все відповідно до інструкцій. Потім вирушила на роботу. Частина колективу не з’явилась, дехто не реагував на телефонні дзвінки, хтось передав заяву про звільнення. Та наступного дня всі вийшли на роботу. Один працівник навіть доїхав до кордону і повернувся назад».

Найбільшою проблемою на той час для полковниці була неможливість допомогти своїй сім’ї, адже посада вимагала певних зобов’язань, зокрема – майже цілодобово перебувати на службі в межах гарнізону. Чоловік також мав посадові обов’язки, які не дозволяли бути з сім’єю. Завдяки друзям молодшого сина-школяра вдалося відвезти до старшого – студента. За словами пані Альони, це були найскладніші півтора місяця, коли діти жили на відстані.

У нашої сім’ї навіть був запасний план. Оскільки ми з чоловіком не могли залишити країну, вирішили оформити доручення на друзів, які зобов’язувались вивезти молодшого сина за кордон у разі загострення ситуації, – розповідає співрозмовниця.

Навчальний центр, очолюваний Альоною Мул, в перші дні повномасштабної війни перекваліфікувався на прихисток для евакуйованих українців/українок із постраждалих регіонів. Було організовано спальні кімнати, кухню. Також займались в’язанням маскувальних сіток. Від початку повномасштабного вторгнення тимчасовий притулок тут отримали 264 особи – частина працівників центру, колишні військові, були навіть мобілізовані.

Війна змусила переосмислити цінність життя

Як каже Альона Мул, війна змусила переглянути власні погляди. Вона почала більше займатись тими справами, які завжди відкладала під час мирного життя:

Давно мріяла вивчати англійську мову, тож нещодавно пішла на курси. Війна показала, що це необхідно. Зрозуміла, що недосконало знаю історію України, традиції. Граючи на декількох інструментах, не знала жодної мелодії українських виконавців. Зараз виправляю ці недопрацювання минулого і, наприклад,  цього року вперше в житті на Різдво зв’язала дідуха, – розповідає  ДСНСниця та додає: – До повномасштабної війни наша сім’я багато мандрувала різними країнами. Війна ж показала, що багато цікавих місць, які варто відвідати, є і в Україні.

Війна змусила замислитися, що буде далі, та розробити стратегію майбутнього з урахування нових викликів. Так, полковниця планує продовжувати розвивати навчально-методичний центр, оскільки активізувався попит на знання з безпеки життєдіяльності, зокрема – охорони праці та домедичної допомоги.

Цікавість до безпеки життєдіяльності та правил поведінки в екстрених ситуаціях зростає. До повномасштабної війни на багато питань не було відповідей. Їх, на жаль, ми здобуваємо практикою в умовах бойових дій. Зокрема, наші працівники на деокупованих територіях знайомлять місцеве населення з правилами поведінки з вибухонебезпечними предметами, – розповідає ДСНСниця.

Працюють у Центрі й з дітьми. Під керівництвом Альони Мул організували інклюзивний клас безпеки, де можна в ігровій формі ознайомитися з правилами поведінки у небезпечних ситуаціях.

Також цьогоріч вперше провели конкурс серед школярів «Безпека – життя, життя – в безпеці», де десятки юних хмельничан і хмельничанок представили свої творчі роботи. Керівниця Центру зауважує, що рівень знань дітей з основ безпеки життєдіяльності значно зріс.

Участь у Коаліції 1325 «Жінки. Мир. Безпека»

За словами Альони Мул, за останні роки роль жінок у секторі безпеки змінилася: значно більша їх кількість обіймають керівні посади, а їхня діяльність стає все більш видимою, частіше підіймаються питання гендерної рівності та прав жінок. Значному поступу  у цьому сприяла участь полковниці ДСНС Альони Мул у Хмельницькій обласній Коаліції 1325 «Жінки. Мир. Безпека», що об’єднала жінок із сектору безпеки та оборони, громадських діячок та представниць органів влади та місцевого самоврядування.

Велике значення для мене мала комунікаційна кампанія, яка була проведена у 2020 році. Її метою було підсилити роль жінок у суспільстві. Це була серія етерів, відеороликів, постерів про жінок різних професій. Після неї ставлення колег-чоловіків стало більш серйозним, – ділиться полковниця.

Далі співпраця з Коаліцією 1325 тільки поглиблювалась. На базі Центру проводились інформаційні зустрічі, тренінги, майстер-класи. Представниці закладу брали участь у спільних заходах. У жовтні 2023 року учасниці коаліцій зі всіх областей України приїздили до Хмельницького, щоб обмінятися досвідом та відвідати Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності. Саме після цієї зустрічі з’явилася ідея створити Хаб гендерної просвіти.

Цю задумку підтримав Український жіночий фонд та Головне управління ДСНС у Хмельницькій області. Наразі сформувалась робоча група, до якої увійшла й Альона Мул. Простір гендерної просвіти розташовується на базі закладу, який очолює полковниця, і вже незабаром розпочнуться перші заняття  для представників/представниць громад Хмельницької області. Також тут планують проводити робочі зустрічі членкинь Коаліції 1325.

Після закінчення служби в ДСНС Альона Мул планує долучитись до громадського сектору та викладацької діяльності, адже має знання, які прагне передати молодому поколінню.

Матеріал створено за підтримки Волинського прес-клубу в рамках проєкту “Жіночі обличчя воєнного часу”.