Хмельницькі фольклористки реабілітують військових народним мистецтвом

Наприкінці тижня мистецька громада в складі представників ГО «Відродження традицій Поділля» та учасниць гурту «Ладовиці» відвідали наших захисників, які знаходяться на реабілітації у госпіталі на Хмельниччині.

Ця артреабілітаційна гостина – вже не перший досвід знаних дослідниць традиційної культури Поділля – учасниць етноколективу «Ладовиці», адже напередодні Великодня цей культурний десант вже мав досвід спілкування з нашими героями.

Так, за словами менторки гурту «Ладовиці» Дарини Солодкої, перший досвід включав у себе майстерку з розпису писанок та заняття зі співів. Як зауважує пані Дарина, перше знайомство – зустріч, результат якої неможливо передбачити чи мати якійсь конкретні очікування, проте:

Техніка писанкарства потребує високої концентрації та зосередженості – а це справа не з легких. Маю зазначити, що наші хлопці з цим завданням впорались на 100%. Перші відвідини можна охарактеризувати як симфонію взаємодії, відкритості та щирості. В процесі нашого знайомства, спільного творення та співу ми поступово ставали ближчими, адже робили це від серця. Ми розуміємо, що на цьому етапі психологічної і фізичної реабілітації, який проходять наші захисники, ми в змозі проявити таку необхідну турботу та увагу, щиру взаємодію, – коментує Дарина Солодка.

Цього ж тижня мисткині привезли у творчий дарунок нашим захисникам ще кілька щемких і таких цікавих з точки зору пізнання власної народної культури і мистецтва інтеракцій.

По-перше, вже на відкритому теплому й сонячному просторі учасники колективу «Ладовиці» створили справжнє свято гаївок – така арттерапія корисна кожному, адже дарує насолоду вишуканим співом і повертає до вікових традицій цієї землі:

Невеличкий, але дуже сердешний концерт, в межах якого ми мали можливість відкритої взаємодії з хлопцями і їх родичами. Хто мав можливість і сили з військових – з задоволенням долучався до наших співочо-обрядових активностей. Були й ті, хто долучався просто слухаючи нас – і це теж дуже надихає: хтось посміхався, а хтось був приємно здивований, загалом атмосфера була дружньою та радісною, – зазначає пані Дарина.

А далі військовим запропонували долучитися до майстерні з вибійки по тканині – техніки народного мистецтва, яка сягає в своїй історії зачинання часів Давньої Київської Русі. Ручна техніка вибійки  була поширеною у древлян, адже саме вони були справжніми майстрами з фарбування домотканого полотна. Ця ручна техніка оздоблення тканини сьогодні переживає повторне народження, адже митці, ба навіть модні бренди і гастроекспериментатори (*Євген Клопотенко та його пряники-вибійки) вдихають у це мистецтво нове життя.

Так і наші захисники під час майстерні за допомогою спеціальних штампів вручну створювали неповторні візерунки на полотні, що дійсно зробили ці вироби авторськими, з частинкою душі кожного:

Нас дуже вразило, що на своїх роботах хлопці дуже тонко і кропітко працювали з композицією, використовуючи традиційні орнаменти та символи: птахів, рослини, тризуб, хрести. Творчий підхід дійсно наповнював. А як класно вони працювали з кольорами – це варте того, щоб побачити і відчути наживо пануючу атмосферу творчості та натхнення! Наші військові хоча б на кілька годин відволіклися від рутини лікарняних днів і поринули в безкрайній світ уяви й фантазії, – наголошує пані Дарина.

Дарина Солодка поділилася з нами, що ця нагода потрапити до хлопців і поділитися з ними традиційним мистецтвом випала колективу завдяки пропозиції однієї з арттерапевток закладу – Яни Касапи. Саме ці люди, за словами Дарини, на постійній основі у госпіталі дарують нашим героям хвилини насолоди мистецтвом і творчістю.

Тепле сприйняття, дружня атмосфера та безмежна вдячність – ось чим ділилися і наповнювались учасники гурту «Ладовиці», адже віддаючи заряд радості – учасниці гурту отримали щирі емоції навзаєм від воїнів:

Суспільство має роботи все, щоб люди, які повертаються з війні  травмовані, скалічені – почували себе потрібними, не зайвими, а саме ПОТРІБНИМИ! Ми маємо допомагати їм на етапах лікування і реабілітації, допомагати адаптуватися до нових умов, шукати і бачити нові можливості. Можливо навіть вибійка, після подібного майстеркласу, стане для когось хобі, які розряджатиме і налаштовуватиме на більш позитивний лад. Ми маємо пам’ятати, що перемога залежить від дій кожного з нас! – підсумувала пані Дарина.

Тож, побажаємо нашим прекрасним захисникам скорішого видужання, а волонтерам та митцям, які охоче діляться з воїнами своїм теплом і мистецтвом – невтомності, енергії і натхнення покращувати цей світ далі! 

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook