Реліз-рефлексію на українське щодення представили у новому кліпі хмельницькі рокери

«Чумаки» або учасники гурту «Чумацький Шлях» на авторському ютюб-каналі презентували фанатам довгоочікувану прем’єру кліпу «Час». Чого очікувати від артсмаколика – розповідаємо.

Насамперед потрібно зазначити, що гурт «Чумацький Шлях» всі 17 років своєї діяльності пропагує і творить україномовну якісну музику в досить важкій царині етнороку, тим самим збагачуючи мистецьку ідентичність без підміни понять або ж зміни артдороги відповідно до політичної ситуації. Тому кожну нову роботу гурту так очікують поціновувачі, адже вона однозначно має «українське коріння».

Які приховані сенси і символи подарували «чумаки» у прем’єрі – ми розбиралися предметно, спілкуючись з учасниками гурту, раз за разом передивляючись новий доробок.

Почнемо з аналізу побаченого. Нова відеоробота з перших секунд занурює глядача в атмосферу класичного нуару, якщо дивитися просто перфектний візуальний супровід. Монохромний кадр затягує все глибше в зміст об’єктів, які кожен окремо в уяві глядача здатен побудувати свою, унікальну історію.

Локації і плани цієї глибокої історії продумані й представлені в найкращому світлі, навіть без кольору і з фокусом лише на соліста й Козамонстра. Так, за словами гітариста гурту Євгена Богуцького такі рішення розкадровки запропонували Сергію Строяну власне гуртівці, які наполягли на дещо аскетичному представлені композиції, за своїм акторським виключенням:

«Скажу відверто, ми звичайно в гурті обговорювали концепцію кліпу і одноголосно з хлопцями прийняли рішення, що в кадрі не повинно бути багато людей і інструментів, адже ця пісня зрідні молитовній аскезі, яка фокусує на головному – тексті, музиці, відчуттях!»

«Лід розтане – вода зійде. Слід пропаде – і все мине», – йдеться у рядках нової композиції з явним відлунням на вічну істину, що все проходить і цей час також має природню тривалість, далеку від вічності:

«Пісня «Час» — це рефлексія на війну, але не у прямому значенні. Це роздуми про час, який у періоди тривоги, вибухів і втрат поводиться дивно: то завмирає, то безжально летить уперед. Він краде молодість, дитинство, мрії — усе, що здається непорушним у мирний час. У кожному слові пісні — спроба осмислити пережите, втримати те, що вислизає», – підкреслено в описі нової пісні «чумаками».

І «вода сходить», але зовсім не повз нас, глядачів – вона проникає до самих твоїх основ з першими акордами й переливами голосу. Цей потужний символ життя повз час і умови продовжує здійснювати свою життєдайну функцію, в цьому випадку – силою мистецтва музики наповнюючи слухача і глядача водночас силою і духом, який не може понівечити щодення. І, зауважимо, що в цьому конкретному випадку цієї «води» ніколи не буває вдосталь. Саме така емоція супроводжує при перегляді «Часу», хочеться чути і дивитися ще і ще, «вимиваючи» цією «водою» біль, шкоду, втому – компенсуючи нею сили втрачені, знаходячи сили які тебе відродять.

Увага, буде хвилинка музичного наповнення. Це блискуче вплетення в основний важко-роковий матеріал тонкого звучання акордеона, його філігранних переливів. Саме цими акордами розпочинається «Час», щосекунди зваблюючи слухача пульсуючими вібраціями. До співголосся почергово запрошуються металічне звучання, останнім інструментом імплементується  голос вокаліста – Сергія Строяна. Голос в обрамленні інструментального супроводу ніби «ставить» на плавні рейки руху композицією, яка нарощує швидкість й інтенсивність сприйняття. І ось слухачу вже не зійти з цього поїзда, адже він несеться за маршрутом, захованим музикантами, зокрема і проміжком жирного соло з 03.30 по 03.55. А потім – потім буде візуальна пастка насолоди зворотнім рухом і живляча музика, музика, музика.

Окремо варто відзначити текст «Часу» – глибоко-інтимну мантру, в якій можна віднайти свої настрої, як то «розбиті болем пом’яті думки», і у ньому ж – філософську профілактику щоденних нападів депресивного стану висадженням у самосумлінні «квітів кольору землі». Ця мантра дійсно наснажує і наповнює відчуттям прийняття сьогодення, його безперечної плинності і скінченності – заради нового дня, навіть якщо ніч його очікуванні триває одинадцять років.  

Які ж настрої прагнули передати і хто творив разом з «чумаками» цю мантру-відродження, спитали у вокаліста гурту Сергія Строяна:

«Пісню «Час» ми почали створювати ще наприкінці 2022 року. Це була перша робота після початку повномасштабної війни, коли вперше ми зібрались всім гуртом, щоб разом зрозуміти, що робити далі, в якому форматі працювати, де і що грати. І ось, в перерві між благодійними концертами, зборами, ми почали творити цю пісню як щиру емоцію наших переживань того часу. Це має своє проявлення і в музиці, і в тексті.

Зазначу, що текст цей я писав досить швидко, як реакцію на початок війни, затягування, яке зжирає нас з середини. Це все прописано у пісні, фраза «Так, час лікує нам душу, але він тіло і кров нашу п’є» – є її лейтмотивом. Довго ця пісня, як кажуть, лежала на «творчій полиці», ми її виконували на концертах, але чомусь не «релізили». Була пересторога, що пісню можуть не зрозуміти. Тож моя педантичність і впевненість у тому, що пісня має виходити разом з кліпом, переросла у реальний рух до створення релізу. За пів року до зйомок в мене виникла ідея зняти цей кліп у архітектурній пам’ятці міста – водонапірній вежі, побудованій у 1910 році. У це приміщення ми потрапили піклуванням управління культури і стараннями комунальників, і зняли там всього кілька кадрів для проби разом з учасником гурту, режисером Іллею Соплічаром. А далі була робота «з водою». Так, основні кадри «води» нам вдалось зняти під час зливи у Хмельницькому, яка тривала майже цілий день. Цікаво, що в цьому кліпі «знялась» особлива річ – годинник, який створив наш барабанщик Володимир Гавришов. Так несподівано з «прожитих» частин кліп склався у повноцінну роботу, яку вже буде оцінювати глядач!» 

Не можемо оминути у цьому матеріал і чарівників звукозапису – студію Hard Wave Studio і профі зведення та мастерингу – студію ФДР, звукорежисера Ярослава Вільчука.

За майже добу з моменту прем’єри кліп вже переглянули понад тисячу підписників каналу «чумаків». І вони не соромляться коментувати новий доробок улюбленого гурту:

«Ну це сильно… дуже сильно. Не перестаєте дивувати якісною українською музикою. Так тримати.»

«Чумацький Шлях — це вже не просто гурт, а символ нової української хвилі. Глибоко, стильно й до серця. Дякую за ще один музичний шедевр!” Українська культура неймовірна і ви це ще раз довели. Вітаю з релізом!»

«ПРОСТО КРУТЕЦЬКО! Цілую всім руки, хто старався над цим всім! Оператору також респект, я залипла на відео ряд!»

Відкриємо невеличкий секрет: наприкінці літа гурт «Чумацький Шлях» розпочинає тур Україною: Київ, Миколаїв, Одеса, Івано-Франківськ, Львів, Луцьк… А Хмельницький почує «чумаків» 4 жовтня у приміщенні кінотеатру Шевченка.

Тому, щоб бути готовими слемитись під улюблені старі і оцінені нові хіти гурту, потрібно прослухати їх хоча б по 50 разів кожен, щоб віднайти свій зміст у текстах і улюблені такти музики. Адже це твори – з безжалісним до наших плечей і тіл часом – стають тільки багатшими, залишаючи сліди в душах, які не підвладні плину, а закарбовані силою пережитих відчуттів.

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook