Хмельничани зняли документальне кіно про речовий ринок

Історія “толкучки” – від виникнення і до сьогодні – такий фільм зняли у Хмельницькому для “Суспільного Поділля”. Допрем‘єрний показ документальної стрічки відбувся в одному з місцевих кінотеатрів. Проєкт розповідає про речовий ринок через історії окремих людей.

Головні герої кіно – хмельничани Сергій Самойленко, Наталія Багрій та Алла Менарсланова. Хтось з них спробував торгувати на ринку, а потім знайшов себе в іншій сфері. Хтось працює на базарі і донині, а в когось з одного намету бізнес розрісся до крамниць. Також у проєкті взяли участь заступниця начальника управління торгівлі Хмельницької міської ради Світлана Гаврилюк, директор одного з 29 ринків Олександр Василишин, голова ради профспілки захисту працівників ринку Надія Кнець  та Ігор Байдак, який у 90-х працював на ринку інспектором карного розшуку, а нині він – знаний у Хмельницькому гід.

Фільм виготовлений для “Суспільного” продакшн-студією “Nagolos” Авторка ідеї – продюсерка Хмельницької філії “Суспільного” Любов Тімкова, режисерка – Світлана Русіна, оператор – Андрій Грищук, режисер монтажу – Андрій Когут.

• 

Ідея створити проєкт про хмельницький ринок визрівала давно, зізнається Любов Тімкова. З часом і досвідом вона сформувалася в кістяк, наростила м’язи взаємозв’язків.

Це багатоманіття базарного життя – інфраструктурного, атмосферного, соціального – стало лише тлом. І на цьому тлі виразно проступила особистість вчорашньої радянської людини, котрій нині треба було шукати нове місце під сонцем. І мене саму вразило, як ці й страхи, і ризики, і невідомість, і шалений темп ненормованої роботи вклалися в такі щирі душевні розповіді, присмачені перчинкою гумору. Тут не лише ностальгія. Проєкт розкриває і соціальні негаразди, і броунівський рух законотворчих процесів і можливі алгоритми вирішення нинішніх негараздів, – зазначає авторка ідеї проєкту.

• 

Зйомки тривали понад місяць, і не лише на ринку, а й в інших куточках міста. У фільмі можна пробачити різні частини славнозвісної хмельницької «тучі»: якою вона є нині і якою була понад 20 років тому. Архівне відео надали Анатолій Пундик та Анатолій Жандра.

• 

За словами режисерки фільму Світлани Русіної, знімати на ринку часом було непросто.

• 

Особливо, коли оператор Андрій Грищук пробував зафільмувати фрагменти розмов продавців і покупців.

• 

Щоб зробити кадр з ромами, знімальна група бігла половиною Львівського шосе, де розташована «толкучка», а потім цей епізод не увійшов у фільм. Ще один епізод з жінкою, яка співає на ринку, декілька разів переставляли при монтажі.

• 

Бувало, оператора паралельно знімали на смартфони інші містяни. Одного разу на авторів кіно «наїхав» валютник, який випадково потрапив у кадр.

• 

Певно, щоб зробити такий фільм, треба було полюбити це місце. Із цим не завжди складалося. До проєкту «туча» мені радше не подобалася. Через її некомфортність, суворість. А під час зйомок стала з базаром майже на одній хвилі. Пила базарну каву, їла тамтешні смаколики. Дуже багато слухала розмов. Як би ми не ставилися до ринку, але він став тим фактором, завдяки якому Хмельницький відомий багатьом і за межами України. Саме звідси стартували інші бізнеси. Саме тут формувався новий тип соціальних відносин, – вважає Світлана Русіна.

Тривалість документального проєкту – понад 50 хвилин. Незабаром переглянути його зможуть усі охочі.