У лісах Хмельниччини взимку ростуть гриби

У лісах національного природного парку “Мале Полісся” на Хмельниччині взимку можна влаштувати “тихе полювання“. Серед “зимових” грибів переважають трутовики, які паразитують на гілках, стовбурах дерев або пеньках. Проте є такі, що можна їсти.

Про це Суспільне Хмельницький розповіла старша наукова співробітниця національного природного парку “Мале Полісся” Наталія Кратасюк.

Серед їстівних грибів, що ростуть у лісах, є зимовий опеньок та глива звичайна. Зимовий опеньок або фламуліна починає розвиватися на перетині осені та зими. Він добре переносить слабкі морози, росте на мертвій деревині, пеньках та ослаблених деревах.

Шапинка розміром від 2 до 10 см, пласка (у молодих грибів випукла), колір яскраво-жовтий, медово-коричневий або помаранчевий, зовні слизька при вологій погоді, не має кільця або залишків кільця на ніжці. Ці гриби ростуть групами від 5-6 до 40-50 екземплярів. Гриб смачний та має лікувальні властивості.

Глива звичайна росте з початку жовтня до морозів, а також навесні відразу після того, як зійшов сніг. Знайти групи цих грибів можна на мертвій та ослабленій деревині листяних порід, наприклад, тополях, осиках, грабах, вербах.

Має шапинку округлої форми діаметром від 3 до 25 см. Спочатку вона випукла, мушлеподібна із завернутим донизу краєм, пізніше – лійкоподібна, вухоподібна із прямим або завернути донизу чи догори краєм. Суміжні шапки утворюють тісні віялоподібні зростки. Поверхня шапки гладка, матова, спочатку голубувато-сіра, темно-сіра, пізніше білувата, жовтувата або попеляста.

Гливи мають легкий приємний характерний запах та гарні смакові властивості. В їжу використовують лише шапки молодих грибів.

Трутовик справжній – неїстівний багаторічний гриб. Росте з весни до пізньої осені, може зустрічатися протягом усього року на мертвій деревині. Отримує необхідні поживні речовини, руйнуючи залишки відмерлих частин рослин. Може вражати ослаблені живі дерева, наприклад, березу, тополю, дуб та осику.

Плодові тіла справжнього трутовика мають форму сидячих шапинок, доволі великих за розміром, що приростають боком. Знизу плодові тіла пласкі, поверхня буває гладка або горбкувата, покрита коричнево-сірою твердою кіркою, трохи світлішою до краю. Гриб всередині жовто-коричневого кольору, молоді екземпляри спочатку м’які, а з часом тверднуть, дерев’яніють.

Трутовик назвали так через те, що раніше його використовували як трут — матеріал для розпалювання вогню. Крім того, його застосовують у різних галузях.

Назва гриба fomes fomentarius з латини буквально означає “той, що живить вогонь”. Трутовик використовували для кустарного виготовлення сувенірів, капелюхів та інших видів одягу; у народній медицині, адже внутрішня тканина плодового тіла слугувала як зовнішній кровоспинний засіб. Бджолярі досі іноді застосовують сухий трутовик як паливо для димаря, – розповіла Наталія Кратасюк