Виставку поета, героя російсько-української війни Максима Кривцова відкрили у Хмельницькому

Нова експозиція в обласному художньому музеї «Візьми лиш за руку мене і стисни як зброю» – це квінтесенція акцентів життєвого шляху, творчих доробків та присвят колег митцю, полеглому захисникові України Максиму Кривцову.

Нагадаємо, що поет, військовий, фотограф, громадський діяч, волонтер Максим Олександрович Кривцов загинув минулого року на Харківщині за два тижні до свого 34-го дня народження. Учасник Революції гідності, АТО, ОСС – Максим з перших днів повномасштабного вторгнення пішов у військо захищати найдорожче. Його зброєю під час боїв у рівних долях були кулемет та поетичне слово.

Його перша збірка поезій «Вірші з бійниці» вийшла друком два роки тому і стала однією з найкращих українських книжок 2023 року за версією українського ПЕН. 

Виставковий проєкт «Візьми лиш за руку мене і стисни як зброю» став результатом спільної роботи Національного музею літератури України, Фонду імені Максима Кривцова та видавництва «Наш Формат».

Зіркові експонати виставки – світлини зроблені самим Максимом на плівкову камеру протягом останніх двох років служби. Крім того, в експозиції розміщені стелажі з особистими речами Героя – його одяг, молитовник, шеврони, фотоапарат та інші цінні пам’ятки життя надані родиною Максима.

На відкриття виставки з рідного для військового Рівного приїхав батько Максима – Олександр Кривцов, який не тільки розповів про життя та творче становлення Героя, а й прочитав кілька синових поезій:

«Для мене ці заходи і збереження пам’яті про Максима сьогодні на першому місці. Нічого зараз не може бути важливіше цього. Поки його слово звучить – ми дізнаємось про наших захисників, які творили і були вартими життя, яке поклали за ідеали свободи і волі!» – коментує батько.

Доповнюють експозицію також мистецькі присвяти Максимові – його портрети створені знаними митцями України – художником й музикантом Юрієм Журавлем і художником, письменником, режисером Валерієм Пузіком.

Відкриття виставки, за задумом організаторів, було поєднане з поетичними читанням творів Максима Кривцова мистецькою спільнотою міста: фотографкою, журналісткою та арт організаторкою Ольгою Нікітіною, поеткою Ірцею Кошлатою, поетом, перекладачем Лесиком Панасюком, поеткою Настасією Семенюк,  письменницею, поеткою, журналісткою Ольгою Саліпою.

За словами модераторки заходу, Ольги  Осмолян, такий підхід у вернісажі допомагає впритул наблизити глядача до творчого серця автора, почути його твори в багатоголоссі сприйняття:

«Ця виставка стане можливістю для кожного познайомитись з «Далі» ближче, дізнатись, яким він був. Відчути сенси, що він розкривав у своїх віршах та фотороботах. Адже разом з його творчістю, нашими спогадами про нього — залишається з нами й він. Невимовно шкода, що виставка відбувається вже посмертно. Це трагічне, але переконливе нагадування про ціну, яку платимо за нашу свободу та цінність кожного життя, що ми втратили в російсько-українській війні.»

Що ж нам являють світлини Максима – побутові турботи війська, щирі портрети побратимів, незбагненну довершеність природи, крихти соленого воєнного щодення та непідробні емоції світлого смутку за миром і тилом, які скоро дістануться межі сподівань…

Але, “Світло не закінчується ніколи, і починається всередині людського серця.» – запевняє нас  кураторка виставки Дар’я Криж:

«Ці світлини, через які ми дивимося на життя на війні, ведуть нас до світла – через тінь. Багато з робіт – чорно-білі, і колір проникає в цей наратив потужним сплеском, про що він? Так колись фарбували чорно-біле кіно: поступово, переходячи з об’єкта до об’єкта, наповнюючи об’ємом, заповнюючи незвіданою магією».

Відкрити для себе багатогранність сяяння таланту Максима Кривцова – Героя, сина, творця можна у Хмельницькому обласному художньому музеї до 9 березня.