У Хмельницькому вшанували пам’ять жертв Голокосту (ФОТО)

 Сьогодні, у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту на місці колишнього Проскурівського гетто відбувся щорічний меморіальний мітинг-реквієм до якого долучились свідома громада, представники владних структур, студентство.

Саме цього дня, 27 січня, 80 років тому війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів табору Аушвіц-Біркенау, який став символом нацистських злочинів. Весь цивілізований світ згадує імена та історії замордованих понад 6 мільйонів євреїв, які були вбиті під час Голокосту, з яких 1,5 мільйона – діти. Тільки за два роки існування на території Проскурова гетто було винищено понад 16 тисяч людей – ослаблих від голоду і хвороб, відсутності санітарії та води, розстріляних і заритих у проскурівську землю заживо.

Ці історії присутнім на мітингу людям, яких зібралося понад вісім десятків, розповіли двоє з чотирьох живих в’язнів гетто, які нині мешкають у нашому місті.

Мене часто запитують, яким може бути дитинство у концтаборі? На це питання я відповідаю з власного досвіду, адже туди я потрапив зовсім малою дитиною – ніяким! Це були роки жаху і втрат, які вже ніколи не забути. І найбільша трагедія, що моя земля – Україна, сьогодні терпить повторну навалу чуми. В це важко повірити після того, що перенесло наше покоління! – коментує колишній в’язень гетто Єфим Думер.

Вже четвертий рік небайдужі до історичної справедливості хмельничани приходять покласти камені, запалити лампадки саме до меморіальної дошки, присвяченої душам, навіки залишеним у стінах та околицях Проскурівського гетто.

Цей барельєф, авторства художника Володимира Карвасарного, зображає палаючий факел, як алюзію на вогонь «всеспалення» (з грец. «голокост»), в якому втрачають шанс на життя всі покоління юдейської громади. Символ перекинутої менори (ритуального світильника) позначає саме трагедію тотального нищення, яка торкнулась всіх – і релігійних, і тих, хто був звинувачений у тому, що народився на цей світ не арійської крові.

На ролі історичної пам’яті на мітингу наголосили і представники влади міста та області: перша заступниця начальника Хмельницької обласної військової адміністрації Оксана Вжешневська, начальник управління праці та соціального захисту населення ХМР Слов’ян Воронецький.

Про сьогоденне повторення досвіду геноциду і уроки світової історії, говорила заступник голови обласної ради Тетяна Зеленко:

Ми сьогодні усі разом згадуємо жертв всесвітньої трагедії, жертв не лише єврейської громади, а й багатьох інших спільнот, які були багато років тому жорстоко знищені нацистською Німеччиною. Насправді це не просто велика трагедія, а катастрофа гуманізму і людяності. На жаль, геноцид повторюється. Страшні часи переживає Україна. Це Буча, Ірпінь, де загинули десятки тисяч цивільного населення. Це Оленівка, де знищили хлопців, які захищали нашу державу. Згадаймо жертв українського геноциду – окрім українців, це і євреї, і поляки, і багато інших національностей, які полягли, захищаючи українську державу.

Під час церемонії запалення свічок пам’яті вперше у житті в ім’я жертв Катастрофи запалили свічку вихованці військового ліцею Державної академії ДПСУ.

Дві молитви – за душі втрачених поколінь у вогні Шоа та за тих Героїв та Героїнь, які сьогодні боронять нашу свободу і волю у запеклих боях, виголосив равин міста Хмельницького Йосип Тейтельбаум:

Такими подіями збереження загальної пам’яті, як сьогодні ми з вами, громадо, словом і справою боремося з антисемітизмом і ксенофобією. Ми, пам’ятаючи історію, її особистостей і катів, гартуємо просвітлену молодь, яка будуватиме нове милосердне суспільство. Ми дякуємо всім українським воїнам, завдячуючи яким можемо стояти на цьому місті і згадувати подвиги праведників минулого і сьогодення!

Пам’ять про Голокост необхідна, щоб наші діти ніколи не були жертвами, катами або байдужими спостерігачами, – зазначив колись історик Ієгуда Бауер, ці слова мають над актуальні значення в історичній перспективі.